Ти в міріядах можеш форм укритись... - Гете Йоганн Вольфганг

Ти в міріядах можеш форм укритись —
Всенайлюбіша, впізнаю тебе;
Незримою ти можеш потаїтись —
I всеприявну вчую я тебе.

I в кипариса юнім, чистім рості,
Всекраснозросла, впізнаю тебе,
I в пригортанні вод, в їх теплій млості
Я всепестливу впізнаю тебе.

В піднесенні осяйнім водограю,
Всеграюча, я впізнаю тебе;
Стовид свій оболоко розгортає —
Там, о всеобразна, я зрю тебе!

Як ряснокилимно заквітнуть луки,
Всебарвнозоряна, я зрю тебе;
Плющ обвиває мури, многорукий,-
Всеобіймаюча, я зрю тебе.

Як рань запломеніє над горою,
Всерадуюча, славлю я тебе,
Як шир небес кругліє надо мною,
Душе всерозгортальна, п'ю тебе.

Від тебе явне і глибинне знаю,
Всемудра ти, боготворю тебе!
Я сто імен Аллаха називаю —
З них кожне величає і тебе.