Ціна помилки - Ruslan B

Радик сів в таксі і попросив до вокзалу. Він уже говорив досить з акцентом. Постійна робота з англійським текстом залишила глибокий відбиток на розмовній мові.

Поїзд відправлявся аж через шість годин. Так що йому залишалося ще довго чекати. Не бажаючи себе обтяжувати чеканням, Радик знайшов таксі. Він забажав їхати бодай до Черкас. Щоб звідти сісти на поїзд.

– А ти знаєш скільки з тебе ? – не надто чемно поцікавився водій.

– Яка тобі різниця. Я оплачу. Скільки?

Названа сума цілком влаштувала Радика і він склав усі валізи в машину рушив. За вікном мелькали дерева, будинки, якісь не знайомі вулиці, містечка і села. Ще трошки і він буде вдома. Але чомусь це Радикові не приносило ніякої радості.

Він просто їхав. Просто сидів і дивився на чужі йому обличчя, що мелькали час до часу перед машини чи збоку.

Все, що він бачив було йому далеким, чужим, не рідним. А що тепер було для нього рідним? Хто він? І взагалі чого сюди приїхав? Питання котрі, що раз більше мучили… А машина все їхала і їхала роблячи свій слід в глибокому, свіжому снігу на дорозі.

Був уже пізній вечір коли Радик під’їхав до будинку. Він мав записану точну свою адресу. Тепер він не впізнав би навіть своєї хати.