Тілоохоронець для не коханої - Олександра Малінкова

    Може шукає ніж? Буде перевіряти його на міцність? Щоб потім до бабці ще пів року ходити, на яйцях переляк викатувати…

    У багатих свої причуди. Треба було для початку хоча б поцікавитися, чи всі попередники живі-здорові. Може це в них розваги такі? Якщо протримаюся ці місяці, треба відмовлятися, коли проситимуть закопати десь у лісі поліетиленові важкі пакети на останок, може ця послуга входить у ті обіцяні п’ять тисяч баксів.

    Вона як злодюжка щось шукала по шухлядках. Звісно, світло при цьому не вмикаючи.

    Що ж ти шукаєш? Може чоловік турботливо поховав спиртне?

    Незграбно заділа щось скляне з верхньої полички, склянка чи пляшка впала  зі дзвоном розлетілася у друзки. Тихо висварилася. Потім зойкнула. І до гадалки не треба ходити, щоб здогадатися, що вже наступила на скло, а можливо навіть порізалася.

    Все досить!

    Олексій увімкнув світло. Молода жінка заморгала. Він ледь втримався, щоб не почати хреститися. Видовище не для слабких нервами чи вразливих.

    Перед ним стояла і розгублено моргала середнього зросту і худорлявої статури жінка. Про роки було судити справді важко. На голові волосся наче гніздо вили лелеки. А панди залюбки б прийняли у свою сім’ю. Та хто згадував про той макіяж та про те, що його слід змивати, ну хоча б інколи. Уявіть, якщо бойове розфарбування розмазати по обличчю. Тут навіть Джокер позаздрив би мейк-апу.

- Якого дідька, - вона нарешті вийшла з оціпеніння, схопила перше, що потрапило під руку, а саме склянку і пожбурила в мене, - пішов звідси!

     Олексій зловив предмет у польоті й поставив на підвіконня поруч. Кухня досить велика, безліч вмонтованої техніки, для приготування кулінарних делікатесів та покращення життя. Стільниця з рожевого мармуру та білі глянцеві меблі.

- Ай, - почувся зойкіт від хазяйки будинку.

    Олексій поглянув знову на дівчину, розвернувся й пішов геть.

   Вона збентежено ще декілька хвилин дивилася йому в слід. Хоч в цього реакція не така, як у попередників. Як боляче. Спробувала вийняти гострий уламок з п’ятки, сіла на п’яту точку. То там то там були сліди її крові на підлозі. Почала збирати шматочки пляшки, в повітрі витав стійкий запах алкоголю.

- Зручно? – Запитав Олексій, він опинився зовсім поруч, а потім і зовсім присів навприсядки біля неї.

    Адель порізала палець і автоматично потягнула  його до рота.

- Давайте ви не будете чіпати, я приберу сам, - продовжив він.

    Розкрив аптечку, яку тримав у долоні, дістав звідти перекис і ватні диски. Потім по хазяйськи не запитуючи нічого в неї, потягся до її пораненої руки і притиснув до порізу змочений ватний диск.

    Вона легенько зойкнула. Молодий чоловік прибрав диск і подув. Його долоні були теплими, а на пальці, через мить вже була захисна наліпка.

    Ада спробувала запротестувати, коли він потягнувся до її босої ніжки.

    Який у неї розмір? Тридцять шостий, п’ятий? Така мініатюрна, наче у його племінниці. Шкіра ніжна. Обережно обробив рану. Вона навіть не поворухнулася, лише дивилася на нього майже не моргаючи, своїми синіми величезними очиськами. Гарні. Трішки злякані, але до біса гарні хоч і заплакані. Якби були інші обставини, й ці очі належали не їй, мабуть би відчув, що починає тонути в них. Знову пригадав, що чув, як вона плаче, стало якось по людськи не приємно та боляче. Які обставини змушують її плакати та так себе поводити?