Покоївка з привілеями - Софі Бріджертон

На мене, лежачі червоною маківкою на подушці, чекала троянда на довгому стеблі, котре замість шипів, переплітаючись з листям, оповив діамантовою змією браслет. Сумніваюся, що камінці в ньому — звичайне скло.

Поки я не знала, що робити з цією знахідкою, позаду мене прочинилися двері — завіси не скрипіли, та я провела в цій кімнаті достатньо часу, щоб відчути, коли я не сама. Я завмерла. Я не могла розвернутися. Тому спитала, так і стоячи до нього спиною:

— Ти тут?..

Більше ніякі слова не спадали на думку.

— Звісно, Бессі, а ти сумнівалася?..

Стиснувши в долоні ні в чому не винну троянду з прикрасою, як миша в мишоловці шматочок сиру, яким її й заманили, я збагнула по тому, як підстрибнуло серце, що була геть не готова до нової зустрічі з Тоні.