Зрада. Двічі в одну річку - Соломія Лісневська

Коли сніданок закінчився, дівчатка почали збиратися, щоб вирушити у своїх справах. Валентина цілує мене на прощання й обіцяє повернутися ввечері, щоб допомогти з вечерею. Аня й Ося втекли по своїх кімнатах. 

Я повернулася до кухонного столу і почала прибирати посуд, Ігор підійшов до мене, поклав руку на плече і тихо сказав: 

- Я піду в кабінет, треба закінчити кілька справ перед роботою. Можеш зайти до мене і закрити щільніше двері... поки нікого немає. - вщипнув за сідницю і провів кінчиком язика по мочці вуха. Між ніг солодко занило. Одразу ж уявила собі як він нахилить мене над столом і...

Я кивнула, посміхаючись, і спостерігала, як він іде. У голові прокручувала, що потрібно зробити сьогодні: прибрати в будинку, сходити в магазин, вечерю і допомогти Валі з підготовкою до сесії. Думка про майбутню зустріч випускників викликала в мене хвилю ностальгії. Занурена у свої думки, я навіть не відразу помітила, пролунав дзвінок. Я відклала кухонний рушник і попрямувала до мобільного Ігоря, який лежав на столику у вітальні. Ми завжди могли відповісти один за одного, якщо хтось був зайнятий. Між нами панувала повна довіра. Не було такого "твоє-моє". 

- Алло, - сказала я, піднімаючи слухавку.

- Доброго ранку, Інно, - почула я знайомий голос Сергія, колеги Ігоря. Його голос звучав напружено, і це миттєво насторожило мене. 

- Мені потрібно поговорити з Ігорем. Це терміново.

- Він зараз у кабінеті, зачекайте хвилину, - відповіла я. Пішла в кабінет, тихо постукала. Ігор відчинив двері і, побачивши мій насторожений погляд, узяв смартфон. Я спостерігала за ним, намагаючись вловити хоча б найменші натяки на те, що відбувається. Його обличчя повільно змінювалося від спокійного до зосередженого, а потім до напруженого. Він коротко кивав, кілька разів відповідав "так" і "зрозумів", а потім закінчив розмову.

Відключившись, Ігор підійшов до мене. 

- Щось сталося на роботі? - запитала я, відчуваючи, як у грудях наростає тривога.

- Сергій сказав, що у нас виникли серйозні проблеми з одним із проєктів. Необхідно терміново все перевірити і розібратися. Мені доведеться затриматися сьогодні.

- Я тоді нікуди не поїду без тебе, подивлюся з дівчатами фільми - сказала я, намагаючись підтримати його. 

- Не треба сидіти вдома, їдь, розвійся. 

- А що мені там робити без тебе. Мені буде нудно. Ні, я напишу Карині, що не виходить. 

- Гаразд. Приїду відкриємо білого вина, так? 

Він обійняв мене за шию і торкнувся губами моїх губ. 

- Я постараюся повернутися якомога швидше.