Не рідні - Ольга Джокер

- Пробач, що лізу до тебе в душу, - вимовляє Аня. - Як ти після смерті матері? Повернешся в селище або погодишся на пропозицію Самсонова? - Повернуся в селище. Я не зможу жити під одним дахом з людиною через яку загинула моя найближча людина. - Даремно ти так, Віт. Кирило пообіцяв своєму батькові оплатити навчання в вузі. Буде нерозумно відмовлятися від такої пропозиції. Сама ти не потягнеш ... Від думки, що мені знову доведеться повернутися в богом забуте селище і працювати там санітаркою, кидає в жар. Я мріяла про вступ до медичного університету і ретельно до цього готувалася. Смерть матері і її чоловіка все перевернула. Тепер я сирота, а людина, яку я зневажаю, дала слово про мене подбати. ДРУГА ЧАСТИНА ДИЛОГІЇ "СВОЇ ЧУЖІ"