Досвід коронації. Вибрані твори. Роман, повість, оповідання, есеї - Костянтин Вільович Москалець

ілюзія, це множинність, яка ніколи не складає єдності, механічна сума доданків, яка ніколи не створить цілого. Логос ритуалу завжди один і той самий; однак виконання його щоразу мусить здійснюватися так, як здійснювалося воно вперше. Якраз непідробний настрій отієї первинності і є визначальним критерієм автентичності, — а не субстанційна «сутність». Не зміст, а час. Щоразу перший сніг. Над такими речами можна спекулювати досхочу, але як описати реальне здійснення першості, архаїчної новизни, древнього модерну? Один і той самий прийом, щоразу одне і те ж розпалювання в одній і тій самій грубі одних і тих самих дров задля одного й того самого тепла — однієї з основних енергій життєзабезпечення, точніше, задля прирощення одного і того ж самого буття. Проте, ні буття, ні матерія не є ані одиничними, ані тотожними нашим уявленням про них. Вони залишаються тотожними (тобто вірними) лише своєму норову, непізнаваному для нас як єдність етосу. Закони буття свідомості не можуть бути сформульовані метафорично; вони потребують власної мови, яка б описувала феномени, наперед відмовившись від висновків про констеляції цих феноменів, тобто від їхнього іменування. Поняття тотожності — також свого роду метафора, а відтак — розщеплення цілісної даності феномена чайного чину, який треба мислити, обходячись без понять тотожності, цілості, даності і цінності; якщо його взагалі треба мислити та описувати, а не бути. Одначе, мислити і бути — одне і те ж саме, як стверджує древній парменідівський топос; чим, у такому разі, є «одне і те ж саме»? Відсутністю роздвоєності, присутністю єдності. Буття, яке є присутністю втіленого дієслова «бути», яке є невисловленим і таким, що не надається до висловлення таємничим процесом «є», «є», яке неможливо висловлювати, проте, можливо бути. Якщо мова — аналогія буття, тоді вона осмислює лише саму себе. Дзеркало (от тобі й метафора), яке живе відображеннями. Тіло смерті. Проклята природа гладенького скла, за яке нема як учепитися, крізь яке видно геть увесь світ, — але вирватися неможливо.

Отож: крізь яке — чи завдяки якому? Мова-дзеркало, перед яким стоїть загіпнотизована чудовим відображенням буття людина, стоїть спиною до буття, не в змозі відвернутися — і бути. Дзеркало, через яке Персей дивився на голову Медузи Горгони; всі, хто бачив її на живо, від жаху перетворювалися на каміння. Ностальгія за буттям, підсилена голосами сирен за спиною. Улісс, прив'язаний до щогли. Муки Леопольда Блума. Вуха матросів, заліплені воском. Сліпий Джойс і сліпий Борхес. Життя перед дзеркалом — напів-буття, через цю свою половинчастість наповнене безпредметним стражданням. Повернутися обличчям до буття — означає загинути, зникнути як нікомуненалежність, утратити самість і, мабуть, перетворитися на щось інше. Або ж — відновитися: Ти відновиш у Собі мене, в губах моїх — вуста. Буття — це вогонь; мова — віддзеркалення вогню, вторинне джерело Світла. Ми б'ємося в гладеньке скло, але залишаємося бодай наполовину живими. Ринувшись у вогонь — гинемо. Філософія нетлі.

«Місяць! Квіти! — Від цих глупств наведе на розум зимова холоднеча».

Земля сповнила свою обітницю — все вродило; стоїть тепер, пречиста і пуста, вкрита вельоном холодного місячного сяйва, вічно — Мати і Діва — вічно.

Примечания
1

Γνωθι σεαυτóν (гр.) — пізнай самого себе.

(обратно) 2

Бурхливо і брутально (італ.).

(обратно) 3

Руйнівно, люто (італ.).

(обратно) 4

Вірш Р. М. Рільке «Куртизана». Принагідно автор висловлює щиру вдячність п. Андрієві Гайдамасі (Мюнхен), який запрезентував раритетне видання вибраних поезій Рільке «Речі й образи» (Нюрбернґ, 1947) в перекладі Богдана Кравцева, звідки взято цей та наступні вірші.

(обратно) 5

Назви пісень і віршів Джима Моррісона («Doors»).

(обратно) 6

Вірш Р. М. Рільке «Вечеря».

(обратно) 7

Вірш Володимира Кашки.

(обратно) 8

Один раз — те саме, що жодного разу (нім.).

(обратно) 9

В тексті цитуються хоку Мацуо Басьо в перекладах Геннадія Туркова.

(обратно)
Оглавление Вечірній мед   Книга перша. Зима у Львові   Книга друга. Упродовж снігопаду   Книга третя. Із янголом на плечі Досвід коронації Дев'ять концертів    Концерт № 1   Концерт № 2 («Сніжний»)   Концерт № 3   Концерт № 4   Концерт № 5   Концерт № 6   Концерт № 7   Концерт № 8 («Сентиментальний»)   Концерт № 9   Кóда Споглядання черешні Сполохи (На тлі 45 хоральних прелюдій Йоганна Себастьяна Баха)