Темний ліс - Лю Цисінь
Рей Діас почав розглядати чорно-білі світлини по стінах. На одній упізнав Оппенгеймера, худорлявого чоловіка в капелюсі, з люлькою[31], проте Аллен настирливо привертав його увагу до звичайнісіньких з вигляду терміналів.
— Ці дисплеї здаються застарілими, — відмахнувся Діас.
— За ними ховається найпотужніший у світі комп'ютер, здатний за секунду виконувати 500 трильйонів операцій із рухливою комою.
Цієї миті до Аллена підійшов один з інженерів:
— Докторе, розрахунки щодо AD4453OG завершені.
— Добре.
Інженер трохи стишив голос:
— Ми вимкнули модуль виведення даних, — і глянув на Рея Діаса.
— Продовжуй, — відповів Аллен, повертаючись до гостя. — Нам нема чого приховувати від Оберненого.
Цієї миті Рей Діас почув дивні звуки, роззирнувся й побачив довкола терміналів людей, які рвали руками паперові аркуші. Він подумав, що в такий спосіб тут знищують документацію, і пробурмотів:
— У вас тут навіть шредерів немає?
Проте згодом він зауважив, що всі рвуть чисті аркуші. Раптом хтось гукнув: «Скінчено!», й усі довкола з радісними вигуками підкинули клапті вгору. І без того засмічена підлога вкрилася новим шаром сміття.
— Це традиція центру моделювання. Під час вибуху першої атомної бомби доктор Фермі підкинув клаптики паперу в повітря й потім точно визначив еквівалент потужності заряду, вимірявши відстань, на яку вони відлетіли внаслідок дії ударної хвилі. Зараз ми робимо те саме, коли закінчуємо розрахунки певної моделі.
Рей Діас струсив папір із голови й пліч.
— Ви маєте змогу проводити моделювання ядерних вибухів щодня, для вас це так само просто, як і грати у відеоігри. А ось ми не можемо цього робити, бо не маємо суперкомп'ютерів, тому змушені проводити реальні випробування… Загалом, це, по суті, те саме, але все, що роблять бідняки, завжди викликає лише осуд і роздратування.
— Пане Рею Діасе, люди, які працюють тут, далекі від політики.
У відповідь Рей Діас нахилився до кількох терміналів, щоб роздивитися виведену на них інформацію. Але побачив там лише постійно змінювані рядки чисел та рухомі криві. Коли нарешті з'явилося одне графічне зображення, то була така абстракція, що зчитати з неї бодай якусь інформацію навряд вдалося б. Коли Рей Діас упритул наблизився до терміналу, фізик, який сидів за ним, підняв голову й мовив:
— Пане президенте, якщо бажаєте побачити тут зображення ядерного гриба, то його не буде.
— Я не президент, — повторив Рей Діас, приймаючи каву з рук Майка.
— То нарешті поговорімо про те, що конкретно ми можемо для вас зробити, — запропонував Аллен.
— Сконструювати атомну бомбу.
— О, звісно. Хоча лабораторія Лос-Аламоса — багатопрофільна науково-дослідна установа, я й не сподівався на іншу пропозицію. Ви можете розповісти детальніше: тип, потужність?
— РОЗ вам невдовзі пришле детальний опис технічних вимог і параметрів. Я скажу лише найголовніше: це має бути надпотужна бомба, така потужна, яку лишень можливо спроектувати й виготовити. Щонайменше 200 мегатонн.
Аллен на кілька секунд затримав погляд на його обличчі й замислився:
— Це займе чимало часу.
— У вас немає математичної моделі?
— Звісно, ми маємо для розрахунків математичні моделі атомних бомб з потужністю від 500 тонн до 20-ме-гатонних гігантів, а також іншої зброї від нейтронних до електромагнітних імпульсних бомб. Проте вам потрібна вибухова потужність, що значно перевищує всі можливі до сьогодні. Скажімо, потужність термоядерної бомби — на порядок менша. Для цього потрібне все нове: заряд-ініціатор, прогнозування реакції термоядерного синтезу, що цілковито відрізнятиметься від наявних зразків. Далі, своєю чергою, може знадобитися абсолютно нове компонування самої бомби та, як наслідок, розробка кардинально оновленої математичної моделі, якої зараз у нас нема.
Вони ще якийсь час говорили про інші проекти, а на прощання Аллен додав:
— Пане Рею Діас, я знаю: ви залучили до РОЗ найкращих фізиків і вони мали б вам викласти деякі факти, що стосуються можливостей використання ядерної зброї у космічній війні.
— Не бійтеся повторитись.
— Що ж, гаразд. Під час ведення бойових дій у космосі ядерна бомба значно менш ефективна, ніж на Землі. У вакуумі під час ядерного вибуху не виникає ударна хвиля, а тиск світла вкрай незначний. Тому такий вибух не досягає руйнівного ефекту, як під час механічного впливу вибухів у атмосфері. Вся енергія вивільняється у вигляді радіаційного випромінювання та електромагнітного імпульсу, а технології захисту космічних кораблів від негативної дії цих чинників не нові навіть для людства.
— А якщо підірвати заряд безпосередньо біля цілі?
— Це інша річ. У такому разі головним чинником ураження стане теплова енергія, що вивільняється під час вибуху. Ціль можна розплавити або взагалі випарувати. Але зважте: ядерна бомба з потужністю двісті мегатонн, швидше за все, матиме розміри будинку. Доволі непросто влучити таким зарядом у ціль з близької відстані… Та й взагалі, за ефективністю механічного ураження ядерна бомба поступається кінетичній зброї, за радіаційним ефектом — пучковій, а теплове ураження менше, ніж від гамма-лазера.
— Але всі перелічені вами види зброї ще не готові до реального бойового застосування. Тому ядерна бомба, зрештою, залишається поки що найбільш смертоносною військовою технологією, опанованою людством. А з приводу ваших зауважень щодо ефективності її використання в космосі, то ми можемо щось придумати для мінімізування недоліків плану. Наприклад, створити певне середовище для передавання ударної хвилі… Адже відомо, що гранату для вищої ефективності часом начиняють металевими кульками.
— Дуже цікава ідея. Помітно, що до початку політичної кар'єри ви отримали технічну освіту.
— Я фахівець з ядерної енергетики, тому ядерні бомби — моя пристрасть. Я добре знаюся на них.
— Я й забув, що обговорювати такі дрібниці з Оберненим — безглуздо, — посміхнувся Аллен.
Обоє засміялися, проте Рей Діас, різко обірвав сміх і з серйозним виразом обличчя додав:
— Докторе Аллен, ви, як і весь загал, занадто містифікуєте стратегію дій Обернених. Серед усіх видів озброєння, яке на сьогодні готове до реального бойового застосування, воднева бомба — найпотужніша. Чи не природно мені реалізовувати свій план з використанням саме цієї зброї? Гадаю, мій підхід до вирішення поставленого завдання цілком правильний.
Цієї миті двоє чоловіків зупинилися на звивистій, тихій лісовій стежці, й Аллен відповів:
— Фермі з Оппенгеймером гуляли цієї стежкою безліч разів. Після Хіросіми й Нагасакі більшість представників першого покоління розробників ядерної зброї провели решту своїх днів у депресії. Їхні душі
