Містичне кохання (збірка) - Ангеліна Кріхелі

— Вона щоразу переживає людські біди, плаче ридаючи, коли надто голосно плаче чиясь душа за тисячі кілометрів від неї, тоне, падає, боїться, рятується, втікає, гине... Це щось на кшталт екстренної багатопрофільної служби порятунку.

— Але ж людська свідомість не може перенести все це! Цього не може бути... — вражено прошепотіла Марія, прикриваючи рота долонею, щоб не скрикнути, коли літній чоловік, проходячи повз, штовхнув дівчину плечем, виводячи з трансу.

Вона здригнулася всім тілом і стиснулася, зацьковано оглядаючись на всі боки, ніби була винна.

— Отже, не змогла врятувати, — зовні байдуже констатував Диявол.

— Так просто? — Марія не могла повірити, що це відбувається насправді. — Але хіба вона може щось змінювати, якщо це наказано Ним?

— Ні, але проконтролювати популяцію, що постійно зростає, складніше, ніж могло б здатися. І тоді на арену виходять вони. Такі, як вона, — пояснив Михаїл.

— Гаразд, любі, з вами ми якось пізніше побалакаємо, часу у вас тепер багато, — він багатозначно глянув на Михаїла, і тоді чорт запанікував, в його очах промайнув страх. Він смикнув Марію за руку, і вони повернулися до квартири Георгія. Відпустивши її руку, вихором влетів у єдину у квартирі кімнату і завмер остовпіло.