Присягнись, що моя - Поліна Ендрі

Всю ніч я лежала в ліжку без сну і думала про те, чи можна охарактеризувати Блейка тими словами, які безперестанку крутились у мене в голові. Я вагітна, а він просто послав мене у вільне плавання. Ось так просто, виявляється, можна ухвалити рішення. Чи думала я, що все обернеться таким чином? Чи хотіла я дітей, заміж?.. Я не сперечаюся, що все це дуже важливі питання, але ніколи раніше не замислювалася про це серйозно. Я не можу навіть дати назви тому, що відчуваю, - це набагато потужніше за моє розуміння, з таким мені ще не доводилося стикатися.

Це не зрада, ні.

Адже Блейк і справді нічого мені не обіцяв. Він просто допоміг мені, я погодилась. Нічого незвичайного. Хіба тільки те, що його шляхетний образ темної конячки стрімко руйнується в моїй голові. Боляче - так, прикро до глибини душі, але напевно настав час зірвати всі маски і визнати, що так, Блейк виявився зовсім не тією людиною, якою я думала.

Наступного ранку Кейн таки приїхав за Кімберлі, і я втекла з дому ще до цього під плутаним приводом про якесь безглузде побачення, хоча насправді мені просто захотілося побути наодинці. Подумати та нарешті вирішити, що робити далі. Ближче надвечір, повернувшись у квартиру і похапцем упаковуючи речі в чемодан, я твердо вирішила, що дам собі і йому останній шанс. І будь як буде.

Через півгодини безглуздих зборів, я викочую заповнену валізу зі спальні, думаючи тільки про майбутню зустріч у себе в голові.

- Привіт, Елайно, - лунає спокійний голос Кейна, хоча я навіть не дивлюся в його бік.

- Бувай, Кейн.

Я просто проходжу повз, так і не глянувши на нього. Я не бачила його обличчя, як і обличчя Кімберлі, але навіть так зрозуміло, що обидвоє застигли в шоці.

Не в моїх правилах бігати за чоловіками. Можливо, я пошкодую, можливо, це надто необачний вчинок, але якщо він хоче доказів, то він їх отримає.