#хто верхи? - Юлій Череп

Яхта швидко минала острів за островом і Макс збавив хід лише коли дійшли до Трипілля. Десь навпроти Дівич-гори заклав на розворот і між островами скинув якір. 

Фелікс спустився до кают і повернувся з вудочками. Поки дівчата пили вино, та спілкувалися на якісь лише їм цікаві теми, Петро з Феліксом насолоджувалися вечірньою рибалкою та новою порцією джина з соком. Не зважаючи на те, що ні в одного, ні в другого, ні разу не клюнуло, всі були задоволені.

- Ну, зате руки рибою не довелося вимащувати, - посміхнувся Фелікс.

- Давно я так добре не відпочивав, - сказав Петро. 

Пізно вночі вирішили розходитися по каютах. 

- Давай ще по одній, щоб добре спалося, - Фелікс розлив залишки джину. Дівчата на той час вже спали. 

- А давай. За нашу угоду. Щоб все пройшло добре, - почав Петро. Але Фелікс його зупинив.

- Стоп. Вибач, що перебиваю. Все і так буде добре. То лише робота. Давай вип'ємо за чудовий вечір, за те що нам не дошкуляють комахи й дихається вільно та легко.

Петро лише схвально  кивнув. Йому сподобався тост нового знайомого. Невдовзі Фелікс пішов до каюти, а Петро ще залишився на верхній палубі. Майже повний місяць щедро відбивав світло на навколишні острови та темну товщу води Дніпра, течію якого можна було лише почути по журчанню об прибережні каміння та коряки.

Петро сів на краю кормової платформи для купання та звісив ноги у воду. Він так заслухався тим журчанням, що не помітив як задрімав. Прокинувся від того що падає. За мить з головою пішов під воду і враз прокинувся. Схопився за край платформи та перелякано перекотився на неї. На шум підбіг Макс, який дрімав на верхній палубі біля ходового містка. 

- Як же ж ви так? Не забилися? - поцікавився він, допомагаючи Петру підвестися на слизькому. 

- Та от скупатися перед сном захотів, - відповів він, знімаючи мокрий одяг і викручуючи з нього воду.

- Господи боже! - наверх вийшла Діана і побачила Петра в одних трусах. - Що сталося?

- Єднаюся з природою, хочеш зі мною? 

- Чому б ні, - несподівано відповіда Діана, - Але я краще піду вдягну купальник.

Через кілька хвилин вони вже вдвох плескалися у воді, яка проти ночі здавалася теплішою ніж вдень.

Вилізли на борт аж коли зажеврів світанок. 

- Хто перший в душ? - спитала Діана.

- Іди, мені все одно ні в чого перевдягатися, - розсміявся Петро. 

- То піди хоч простирадло візьми обгорнись. Ваша каюта зліва.

- Добре, йди поки ти.

Петро сів за столик і замислився про прийдешній день. Зі справ залишалося тільки зустрітися з роботодавцем і можна було повертатися до села. Не дивлячись на чудово проведений час на яхті, його вже тягло назад в Новоукраїнку. Хотілося швидше почати будівництво, швидше прийняти перших відвідувачів. Мрії перервав голос Діани.

- Уявляєш, поки нас не було, Оксана перейшла спати до Фелікса, де мав лягти ти. Тримай, - дівчина простягала Петру біле простирадло.

- Тоді я зараз схожу в душ, обмотаюся цим рядном і прийду спати до тебе в каюту. Не виженеш?