Безхатька - Олекса Шевкун
Зо дні три не визирав назовні. Писав. Однак їсти хочеться. Мушу вийти.
— З тобою все гаразд? — зустріне мене безхатька. — Я переживала…
— Так. Схожу за їжею.
— Не забуть про цигарки!
— Я пам’ятаю. І завжди виконую обіцянки.
— Зайдеш до мене!
Купив у найближчій крамниці необхідне та повернувся. Перся сходинками, бо ліфт знову не працював. Минув свій поверх.
— Агов! Тримай куриво! — крикну.
— Бачиш, як обжилася? — вона огорне мій погляд підсобкою.
— Класно! Я ж казав, що тут ліпше, аніж у деяких квартирах…
— Я щаслива!
— Ось твоє… Я пішов.
— Заходь, коли що! Бачив мультик?
— Якщо виженуть з власної «будки», — прийду.
— Звідки ти… Відчув? — жінка на мить засмутиться, але відповість: — Це
сумно-правдивий жарт. Не чекатиму! Хай усе в тебе буде добре!
Кінець
