Одне без одного - Анна Чмутова

Віра знову випрямляється й відпиває зі своєї чашки чай. Будемо чесними, чай тут огидний. А Роман, хоч і має здивований вигляд, але абсолютно нелогічно на це сміється. Закидає голову і насправді регоче.

— Я просто, — чоловік усе ж вважає за потрібним пояснити свою поведінку, — згадав, як ти в університеті подібним чином вибивала собі й Алісі оцінки за мій предмет. Але, нагадай, будь ласка, чим ти тоді мені погрожувала?

— Тим, що розповім про твої шашні зі студентками.

— Точно. Яких тоді не було.

— Але ж оцінки ти поставив, — знизує плечима Віра.

— Тільки через те, що я вже тоді планував шашні з Алісою.

— Так а зараз що? — Віра складає руки на грудях і уважно стежить за Романом. Його поведінка вкрай дивна. Як і слова Аліси. Вони найменше схожі на пару, яка насправді вирішила розлучатися.

— Гаразд, — Роман копіює її позу, зітхає й прикушує щоку зсередини. Віра ще з університетських років пам’ятає — так пан викладач роздумує. Вона його зараз не квапить. Час є до того моменту, як її будуть шукати на роботі. А ще вкрай хочеться нарешті дістати на поверхню скелет, турботливо засунутий родиною Сердюків до шафи. 

— Стан Аліси дійсно пов’язаний зі мною, — нарешті видає чоловік. А Віра, хоч і очікує це почути, а все одно завмирає. Терпеливо чекає на продовження, хоча й сіпає під столом ногою. — У мене з’явилися певні проблеми на роботі. І я не послухав попередні погрози. Ось чим закінчилася моя впевненість у собі.

— Тобто через проблеми? В університеті? Алісу побили якісь студенти?

— Те, що це були малолітні придурки — це точно. Але ні, це не пов’язане з університетом. Я вже сім років веду справи як адвокат.

— І?

— Віро, я не буду тобі розповідати особливості своєї роботи. Але скажімо так: мене попередили про можливі наслідки, якщо я не буду співпрацювати, я не дослухався до них. Тепер моя вина є в тому, що зараз Аліса знаходиться у лікарні.

— А розлучатися навіщо?

— Я вірю, що це тимчасові міри.

Віра майже одразу розуміє. І все одно перепитує:

— Ти думаєш, що цей крок її захистить?

— Так.

Боже, яка павутина зараз обертається навколо Гаєвської? Напис на її дзеркалі, побиття Аліси, дивні справи Романа.

— Ні, ти мені зараз будеш розповідати все, — войовничо налаштована дівчина.

— Ти хочеш, щоб і тебе на підході до дому зустріли кулаками? — не витримує й підвищує голос Сердюк. А Віра на секунду замислюється.