Спартак - Рафаелло Джованьолі

— О бідолашна дитино!

Потім, ледве тамуючи ридання, тремтячим голосом відповіла:

— В цій урні, бідненька, покоїться прах твого батька.

І знову невтішно заридала.

Абола — верхній чоловічий одяг.

Авгури — жерці і ворожбити, що, як вірили римляни, за польотом і криком птахів, за падінням блискавки, по нутрощах жертовних тварин уміли вгадувати волю богів і пророкували щасливе або нещасливе закінчення тієї чи іншої справи. Римські правителі зверталися до авгурів у всіх важливих випадках: перед виступом війська в похід, перед скликанням народних зборів і т. ін. При несприятливому пророкуванні ніякої справи не розпочинали.

Акведук — водопровід.

Акве Секстіле — місце, де римський полководець Марій розбив у 102 р. до нашої ери навалу тевтонів.

Акрополь — підвищена укріплена частина староримського міста, де жителі рятувались і захищалися від ворога.

Александрійська мова (поширена в Александрії) — діалект грецької мориз домішкою іудейської та єгипетської. Александрія (місто в Єгипті, засноване в 331 р. до нашої ери Александром Македонським) була протягом кількох століть центром освіти. В Александрії була найбільша для свого часу бібліотека, що приваблювала численних вчених, філософів, письменників, які з'їжджалися з різних країн.

Амфора — високий глиняний посуд для води або вина, з довгою вузькою шийкою і двома ручками.

Ангустіклав — туніка з вузькою пурпурною каймою.

Антей — за грецькими сказаннями — велетень, син богині Землі. Поки він стояв на землі, ніхто не міг його перемогти, тому що він черпав силу з своєї матері Землі. Геракл після довгої боротьби переміг його, піднявши в повітря.

Антіох Великий — могутній сірійський цар (на початку II ст. до нашої ери), який хотів поширити свої завоювання на Європу, але був переможений римлянами.

Аполлон Дельфійський — Аполлон у греків і римлян, бог сонця і світла, покровитель співів, музики і поезії. За грецькими сказаннями, Аполлон заснував у Дельфах (біля гори Парнас) святилище, в якому через оракула відкривав людям волю богів.

Аппіїв шлях — знаменитий військовий шлях від Рима до Капуї, збудований у 312 р. до нашої ери римським цензором Аппіем Клавдіем. Він був вимощений кам'яними плитами і так міцно збудований, що місцями зберігся і до нашого часу.

Арелата — місто в Галлії (теперішній Арль).

Асс — дрібна римська монета.

Атрій — центральна частина римського будинку, навколо якої розташовувались інші кімнати. В атрії стояло домашнє вогнище і священні зображення предків.

Аттічний — властивий жителям Аттіки; Аттіка (область у стародавній Греції з головним містом Афіни) була відома високим для свого часу розвитком науки, філософії та мистецтва. Прояв розуму, розвитку, дотепності у розмові називають, наприклад, «аттічною сіллю».

Аурея — римська золота монета.

Ахеронт — за грецькими віруваннями, одна з річок у підземному царстві, через яку Харон перевозив душі померлих.

Ахілл, або Ахіллес — герой Троянської війни, описаної Гомером в «Іліаді». Найхоробріший з вождів грецького війська. Мати Ахілла, богиня Фетіда, щоб зробити його невразливим, викупала Ахілла у водах річки підземного світу — Стіксу, і тільки п'ята, за яку вона його тримала, залишилася не зануреною у священні води. Під час битви при облозі Трої троянський царевич Паріс влучив своєю стрілою якраз у цю незахищену п'яту і вбив Ахіллеса. Звідси вираз «ахіллесова п'ята», тобто слабке, незахищене місце в людини.

Аякс — грецький герой у Троянській війні.

Базиліка — велика видовжена будівля, розділена на кілька частім поздовжніми рядами колон. У римських містах базиліки служили місцем для біржі, суду, критого ринку і т. п.

Баліста — облогова машина у стародавніх народів, що служила для метання каміння, стріл, списів.

Бахус — див. Вакх.

Белен — бог сонця у готів.

Букцини — римський духовий інструмент, на зразок сучасного тромбона.

Ваал — головний бог народів, які населяли Фінікію і Карфаген.

Валькірії — за сказаннями стародавніх германців, прекрасні войовничі діви, дочки Вотана (Одіна); вони розпоряджаються битвами, посилають по волі богів смерть тому або іншому з воїнів.

Вакх (Бахус) — бог вина і веселощів у римлян.

Вампір — за народним повір'ям, мрець, що виходить з могили і ссе кров у сплячих людей.

Веліти — легкоозброєні піхотинці у римському війську; у них були луки з стрілами і дротики.

Венера (у греків Афродіта) — богиня любові і краси.

Вершники — один із станів римських громадян. Стан включав у себе в основному представників лихварського капіталу, які мали певну кількість майна. Обов'язком стану було виставляти в римську армію добре озброєних кінних людей — вершників.

Весталки — шість жриць богині домашнього вогнища Вести. У храмі цієї богині, який знаходився на Форумі (головний майдан у Римі), горів незгасимий вогонь. Жриці повинні були підтримувати цей вогонь. Весталок вибирали із знатних родин ще з дитячого віку і весь час свого служіння богині, протягом тридцяти років, не могли виходити заміж. Ту, яка порушила цю обітницю, жорстоко карали: її ховали живцем у підземеллі.

Ветеран — воїн, який відслужив свій строк.

Вовк Фенріс — за германськими сказаннями, зле чудовисько, яке живе у царстві мертвих.

Вотан, або Одін — верховний бог стародавніх германців; відповідає римському Юпітерові.

Вулкан — римський бог вогню і ковальської майстерності; зображувався з молотом і кліщами.

Гай Меммій Гемелл — римський діяч І ст. до нашої ери. Плебей за походженням, Гемелл був широкоосвіченою людиною, поетом і видатним оратором.

Галлія Цізальпінська (тобто по цей бік Альп) — так називалася частина Галлії, що була у Північній Італії. Друга частина Галлії, відокремлена Альпами, теперішня Франція, називалася Трансальпійською (тобто по той бік Альп).