Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Сучасна проза » Гуляйполе - Степан Дмитрович Ревякін

Гуляйполе - Степан Дмитрович Ревякін

Читаємо онлайн Гуляйполе - Степан Дмитрович Ревякін

ЗАДОВ. Твій наказ, батьку, для мене — закон і "Альоша, ша”! Ми заманимо його у твій штаб і тут йому зробимо "кришку".

МАХНО(вийшов з-за столу, пройшовся по кабінету із закладеними за спину руками). Де на сьогодні знаходиться штаб того гетьмана-самозванця?

ЗАДОВ. В районі Єлизаветграда.

МАХНО. У Гуляйполе він приїхати не зможе. На його шляху — і більшовики, і Денікін. Тоді ми приїдемо до нього. Як у таких випадках каже моя Галина? (пауза): "Коли гора не йде до Магомета, тоді Магомет іде до гори". Отже, ми пробиваємося до Григор'єва.

Наступного дня після цієї розмови приїхав у Гуляйполе Катеринославський більшовик-чекіст Микита Макуха. Звісно, він завітав до Нестора як до свого земляка й товариша юності, запросив його з Галиною у гості до своєї коханки Нюсі. Великий з багатьма кімнатами будинок "батькової" кухарки-удовиці на кілька днів перетворився в суцільне гульбище. Сп'янівши, Махно і Макуха присягалися у вічній дружбі між ними, цілувалися. Для цього у "батька" і в чекіста — у кожного з них окремо — були свої вагомі причини. Так, уже в перший день приїзду, підвипивши і залишившись наодинці з Нестором, Микита повідав отаману, як він сказав, велику таємницю:

— Недавно я був на нараді в Москві. Проводив її особисто Дзержинський. Після наради він закликав мене до себе на таємну розмову. І думаєш, про що і про кого була ця бесіда?

Нестор мовчав, хоч Макуха намагався витягнути з "батька" хоч слово.

— Про махновщину і Махна, — продовжував губкомівський чекіст. — Фелікс Едмундович — людина рішуча й завантажена по горло. Отже, він без зайвих слів мене прямо в лоб запитав: "Ти з Гуляйполя?". "Так," — відповідаю. "А Нестора Івановича Махна знаєш?" "А чого ж? Ми з ним друзі юності." Дзержинський здивувався: "Не може бути!" А я йому: "Коли б вірив у Бога, то перехрестився б як перед ксьондзом чи батюшкою." Тоді Дзержинський попросив мене, щоб я тебе охарактеризував. Я, звісно, тебе розхвалив. А він: "Виходить, ми до нього ставилися несправедливо, обзивали бандитом і таке інше." А потім повідомив мені під великим секретом, що Ленін уже підписав декрет про нагородження тебе орденом Бойового Червоного Прапора за номером чотири.

— А чому такий секрет? Хіба я не заслужив цього ордена, аби про нього дізналися всі? — Махно глянув на співрозмовника, наче направив на нього свого маузера.

— Та ні, "батьку", заслужив, ще й як заслужив! Ти один проти Денікіна воюєш, фронт тримаєш... Там, у Москві, певно, такий порядок, що поки тобі чи комусь іншому не буде вручена нагорода, то щоб про неї ніхто не знав і не плескав даремно язиком. А я, бачиш, не втримався та й бовкнув тобі. Бо все-таки ти мені не байдужий, адже — друг. До речі, про твій орден Дзержинський сказав наче, між іншим, а то все його цікавило, який ти з себе, навіть, який у тебе колір очей? А я (треба ж таке!) пошився в дурні, відповів йому: "Який у Нестора колір очей?.. Убийте, не знаю. Наче чорний... А, може, сірий..." У тебе, Несторе, справді дивні очі... Незрозумілого кольору... Та грець з ними. Пішли до наших дівчат, бо вони, мабуть, уже без нас засумували.

Макуха грав роль "батьківського" друга і простака, а сказав оце Нестору про орден і Дзержинського лише те, що велів йому начальник Катеринославського губчека. Насправді, Микита не бачив і ніколи не побачить у своєму житті Дзержинського, який у 1926 році чомусь раптово помре.

Та повідомлення Микити вкрай зацікавило Махна і зовсім не тому, що "батько" хотів одержати цього ордена, а з іншої причини: він зрозумів, що телеграму, яку було послано з Гуляйполя на ім'я Леніна, Троцького та інших, Москва одержала, і більшовицькі вожді прореагували на неї ось таким чином — нагородженням його найвищим орденом. Виходить, Кремль боїться Махна, з ним заграє, не бажає втратити його саме зараз. Таким чином, можна сподіватися на нову партію зброї та одягу від більшовиків. Ось лише ті телеграми пришелепкуватого Григор'єва... Вони можуть дуже зашкодити... Якщо вже не зашкодили.

Нестор хотів якимось чином запитати у Макухи про Григор'єва, але стримувався, чекав, коли чекіст сам заговорить про зрадника-отамана. Можливо навіть це — його головне завдання: вивідати безпосередньо у "батька" ставлення махновців до Григор'єва, а орден — лише зачіпка... Як наживка на гачку для риби. Якщо це справді так, то Микита ось-ось сам почне розмову про "гетьмана Таврії".

Передбачення Махна справдилися. Невдовзі, коли чоловіки самі, без своїх жінок, дихали свіжим повітрям на вулиці, Макуха зачепив тему Григор'єва. Нестор, щоб довго не гратися з чекістом, як кіт з мишею, тут же випалив:

— Ти, Микито, передай своїм, а вони — нехай відстукають телеграму у Москву приблизно такого змісту: "Батько" Махно незабаром зловить Григор'єва і власноручно його прикінчить за зраду революційному повстанству."

Розмова про Григор'єва була вичерпана. Микита зрозумів, що Нестор його розкусив, як спілу грушу, тож боязко притих, скоса поглядаючи на неврівноваженого "батька". Тепер їхня подальша дружба, якщо вона існувала насправді, залежала від того, дадуть Махнові того ордена, чи не дадуть. Якщо не дадуть, то Нестор цілком справедливо вважатиме Микиту навмисне підісланим до нього і тоді — не чекай від земляка і товариша юності помилування.

Та, слава Богу, цей орден дали. Привіз його у Гуляйполе і вручив від імені уряду Росії один з червоних воєначальників, наближений до Леніна — Троцького житель Донбасу Клим Ворошилов. Гуляйпільці цей день запам'ятали надовго. Кругом майоріли прапори, прапори, прапори! Здебільшого чорні. Вірніше, всі чорні. Лише на штабі поряд з чорним стягом, на

Відгуки про книгу Гуляйполе - Степан Дмитрович Ревякін (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: