Спогади командарма (1917-1920), Михайло Володимирович Омелянович-Павленко

У своїй першій частині "Зимовий похід" Ю. Тютюнник освітлює цей мент у всіх його дрібницях, при чому він дає багато місця персональним моментам.).

Феденко: "Фермент нації"

П. Чижевський: "Коротка історія 3-ої Стрілецької дивізії"

Докладний матеріял з приводу цієї події можна знайти: 1) "Коротка Історія 3-ої Залізної дивізії", полковника Чижевського, 2) Брошурка полковника Трутенка: "Залізна дивізія з початку Зимового Походу".

Полковник Стефанів згодом захворів, і полк прийняв полк. Чижевський. Склад полку: 1-а Синя сотня — сотник Запорожченко, 20 шабель.

2-а Чорноморська сотня — сотник Любимець, 40 шабель.

3-я Стрілецька сотня — сотник Шульга, 50 шабель.

4-а Гарматна сотня — сотник Чижевський, 30 шабель.

5-а Кулеметна сотня — сотник Шура-Бура, 4 кулемети на тачанках.).

Ревком — Немоловський, Волох, Савицький (Новак

Або як висловився отаман Сальський 9 червня 1919 року: — "Учився я воєнної історії, знаю ціну воякові — найславнішими в усіх віках були старі Запорожці, й дорівнятися до них можуть хіба нові Запорожці", Редакція.).

Спогади Г.).

Полковник Литвиненко допустив у місто делегацію радянців.

Єдина валюта, що посідала армія в такій ситуації. Редакція.

Стаття надіслана мені редакцією на моє прохання подати відповідний матеріял; можна вважати, що редакція була в повній згоді з автором. Ом. — П-ко.

Єдина ідея вимагає єдиної волі. Редакція.

В цілях всебічного освітлення подій того часу в Животові подаємо наступні артикули. Редакція.

В Хмелеві Волинці поховали (20 січня) померлого під тифу славного полковника Царенка.

Відродилася старо-українська традиція: Де крак — там козак, а де байрак — там сто козаків. — Редакція.).

Обидві сторони мали звязкових відпоручників (Волинська дивізія, станція Кодима

П.п. Феденко й Певний, підполковник Сухоручко-Хословський (командир куріня) й сотник Новиків (командир кінного полку) — всі були при цій колоні.

Марш полку Чорних Запорожців (після звіту полковника Крата

З 6 по 15 січня полк знаходився в Голованівську. 15-го провадив демонстрацію на Гайворон — Бершадь. 17-го, повертаючи з Бершади, полк йде на хвості колони Добрармії. Переднівка до 20-го січня й шукання звязку з Українською армією. (Наказа не одержано). Діставши відомості, що армія пішла на Синюху, полк теж переправляється біля села Тернівка; 20 січня полк в Пилявці. Добровеличка занята Добрармією. 24-го марш на Якимівку по слідах Тютюнника. Звязок знов загублено. Хуртовина. 25 січня — Петроострів. 26 січня форсований марш через залізницю коло ст. Іскрино під загрозою большевиків до містечка Вільшани, 30 січня в районі Корсуня зустріч із Соколовським і Грозним. В Байбузах зустріч із 5-м Кінним полком.

Про цей "марш-нальот" Чорних — п. С. оповідає: "З тим полком вирушив і я, як політичний референт Уряду У.Н.Р. для звязку з повстанцями Балтського повіту, з якими я минулим літом працював проти комуністів. Голованівськ був захоплений 24 грудня по ст. ст. Ворог відступав дальше на Богопіль — Голту. Не зважаючи на велике болото, коли не тільки возом було неможливо їхати, а навіть верхи на конях, полковник Дяченко з двома сотнями кинувся переслідувати ворога. Третю сотню він кинув на станцію Голованівськ, аби знищити залізницю, яка функціонувала. Здогнано ворога біля села Пушкова. Забрано у нього велику кількість обозів і ріжного військового технічного майна, а головне набоїв та кулеметів і до 100 полонених. Відпочивши в селі Липовечки, на другий день Різдвяних свят полк атакував села Богопіль, Голту й Орлик. Тут довелося нам зустрічати досить великі ворожі сили, але персональна хоробрість і відвага полковника Дяченка, а також хоробрість козаків, не зупиняли провадження дальшої операції. Застави ворожі, які були висунені перед селом Богопіль, були порубані дощенту — до одного чоловіка, і ворог утік із міста Богополя зовсім дезорганізовано через Буг у Голту, а з Голти на Вознесенськ. Дорога на Вознесенськ була відрізана, бо там повстали селяне, і ворог тричі вертався до Голти, силкуючись пробити шлях на Вознесенськ. В Богополі багато було захоплено військового майна, головно награбованих речей, ріжних речей домашнього вжитку; межи речами находили річі з жіночого туалету, що, правдоподібно, належали співачкам шантану, яких, очевидно, пограбовано. Паніка у ворога