Спогади командарма (1917-1920), Михайло Володимирович Омелянович-Павленко

була інституція "старослужащих", що мала завданням стояти на сторожі репутації своїх частин(обратно) 4

Маючи на увазі мій легкий докір в малій активності Українців

(обратно) 5

В американський "Свободі" В. Кедровський у своїх споминах наводить повний текст, а також говорить докладно про обстановку, в якій видано цей документ. Матеріял цікавий, що змальовує всі деталі його появи.

(обратно) 6

Чисельний склад на 18. листопаду: 25–30 тисяч багнетів і 40 гармат, якце подаєпольський підполк. Сопотніцкі, перебільшено

(обратно) 7

Автор твору: "Kampanja polsko-ukrajinska"

(обратно) 8

Див. Орієнт. сх. ч. 1

(обратно) 9

Не диво, що в часі нашоївизвольноїборотьби роблено не лишемалі, але й поважні помилки. Одначе, які вимоги можемо ставитидо апарату, що йогозорганізовано в тодішніх своєрідних умовах? Тому само мені видаютьсянесправедливими й безпідставними закиди тих осіб, що змальовують ті чи інші недостачіармії. Вони часто, може й несвідомо, подають надзвичайно цінні дані, що змальовують нашу оперативну обстановку. Прикладом до цього можуть послужити "Переживання ГалицькоїАрмії" др. Т. Бурачинського ("Канадійська Січ", 15. грудня 1928. р.): "Щоби щадити на часі (роботи було маса), жадав я службового авта, та на жаль не дістав. Щоб задокументувати зякими труднощами, з яким марнованням часу тоді наша поїздка була получена, наведу факт, що одного разу їхав я зі Станиславова до Тернополя 44 години й то тому так скоро, що я з дороги телефонував два рази до Секретаріяту Шляхів. Їхав я санітарним поїздом, котрого пильно потребував Тернопіль". Тойже автор змальовуючи злиденний стан лічниць у зимі, попадав в нашу дійсну Ахилеву пяту: "власне бракувало потрібного санітарного персоналу". Певно, коли дочекаємося спогадів інших авторів, що обговорюватимуть інші ділянки нашоївизвольноїборотьби, будуть змальовані там такі самі, або подібні наші помилкийнедостачі. О.-П.

(обратно) 10

Meнi часто доводилося чути, що доповненнябригад i зєднанняїх у корпуси було ділом ген. Грекова. Цій неправдіпідпав i ген. Капустянський у своїx "матеріалах". У першійчастині (ст. 58) Biнпише: "Генерал Греків швидко реорганізув армію(частини зводяться в бригади, а бригадив корпуси").

(обратно) 11

Полковник Евген Коновалець: Причинки до історії української революції. Прага 1928. р.

(обратно) 12

Шановний автор передав нам для використання цікавий документ, що відноситься до переговорів між комісією держав Антанти та б. п. Головним Отаманом. Передаємо переклад з французкої мови.

Міжсоюзна Комісія у Львові до Пана Генерала Павленка, Головного Команданта Українських Сил.

Міжсоюзна Комісія, бажаючи мати завтра побачення з генералом Петлюрою, просить Вас звернуться до нього, у найбільш короткому часі, чи буде можливість відбути цо нараду, в якій місцевости, та в котрій годині? Комісія малаб до вас признання ("serait reconnaissante"), якби Ви ласкаво зволили вжити необхідні заходи для вможливення цього побачення.

Львів, 26. лютого 1919. — 15 годин 30.

Представник Америки: Р.Г. Лорд в.р.

Представник Анґлії: Картон де Віяр в. р.

Представник Франції: Генерал Бертельмі п. р.

Представник Італії: Командант Стобіль в. р.

Цей лист написано на машинці. Усі представники підписалися чорнилом. З лівого боку навкоси написано чорнилом:

для передання українським передовим сторожам через польського офіцера, який дасть наказ переслати це спішною телєґрамою Генералові Павленкові й буде присутнім при цьому переданні, щоб замітити годину відправлення повідомлення.

26. 2. 19.

За генерала Бертельмі й з доручення приділеного лейтенанта (підпис

(обратно) 13

Як я довідався піздніше від одного із учасників наради саме тоді була вирішена необхідність змін в Н.К. й то з мотивів психологічних по ріжному розумінню в методах дальнійшої боротьби.

(обратно) 14

Між іншим тоді перебував у Станиславові ґен. Греків. Я довідався про це від свого адютанта й рішив з ним побачитися особисто. Підчас розмови в його помешканні я запропонував йому взяти участь в армії—в якій він тільки хоче ролі, крім, зрозуміло, моєї посади, бо це лежало не в моїй владі. Ґен. Греків ухилився від відповіди. На прощання я ще раз дав йому зрозуміти, що радо бачивби його в армії. О.-П.).

(обратно) 15

І при всіх слідуючих командах ґен. Гембачев лишався на своїм становищі.

(обратно) 16

Дивись Літопис Укр. Рев. О. Доценка

(обратно) 17

Оч. Руської Смути, т. V, ст. 134.)

(обратно) 18

Тамже.

(обратно) 19

Там же.

(обратно) 20

"Матеріяли до Воєнної історії."

(обратно)