Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота - Роман Дашкевич

Траска Антін, бунч., Горичка Гриць, бунч., Гордій Семен, бунч., Вудкевич Осип, бунч., Гриценюк Василь, хор., Дмитрах Іван, десятник, Стельмах Андрій, дес., Шкварок Михайло, дес., Гулій Іван, дес., Федунків Володимир, дес., Коваль Петро, дес., Романюк Степан, дес., Вишневський Іван, дес., Волицький Богдан, дес., Волошин Микола, дес., Фрет Степан, дес., Польовий, дес. (усі з Галичини), Коцюруба Іван, дес., Якименко Сергій, дес., Шевченко Степан, дес., Юшко Віктор, дес., Петрів Володимир, дес. (з Придніпрянщини), Кошцох Осип, дес., Губаль Осип, дес. (з Галичини), Решетюк Іван, ройовий (з Придніпрянщини), Романюк Микола, ройовий (з Галичини), Вишиванюк Степан, ройовий (з Буковини), Довгаль Кость, ройовий, Книш Іван, ройовий, Геряк Михайло, ройовий, Нагляк Іван, ройовий, Бандера Осип, ройовий, Репета Лука, ройовий (всі з Галичини), Кофлюк Дмитро, ройовий (з Буковини), Гладилович Тарас, ройовий, Олексин Іван, ройовий, Шостакович Осип, ройовий, Мальків Василь, ройовий, Даньків Олекса, старший гармаш, Хмелевський Петро, ст. гарм., Гачкевич Іван, ст. гарм., Кузьминський Іван, ст. гарм., Ровенчук Микола, ст. гарм., Соколюк Петро, ст. гарм., Цюпик Микола, ст. гарм., (всі з Галичини), Стріль Хома, ст. гарм. (з Придніпрянщини), Лата Семен, ст. гарм. (з Галичини), Бежинар Іван, ст. гарм. (з Буковини), Боднар Гнат, ст. гарм. (з Галичини), Кошовий Іван, ст. гарм. (з Придніпрянщини), Козицький Іван, ст. гарм. (з Галичини), Калюжний Дмитро, ст. гарм. (з Кубані), Пустовійт Кирило, ст. гарм. (з Придніпрянщини), Меренчук Василь, ст. гарм., Кузик Микола, ст. гарм., Обрамовський Роман, ст. гарм. (всі з Галичини); гармаші: Баранецький Остап, Байдак Орест, Бараняк Іван, Баб’кж Степан, Барчук Микола, Білонів Марко, Библюк Василь, (всі з Галичини), Безуглий Нестор (з Придніпрянщини), Бурак Петро, Вагилевич Кость, Васєчко Дмитро, Віблий Богдан, Волинець Петро (всі з Галичини), Вурсарук Олекса (з Буковини), Григорук Осип, Гринюк Юрій (з Галичини), Гончарів Тарас (з Придніпрянщини), Горват Онуфрій, Вакалюк Семен, Горошко Василь, Гуменюк Володимир, Данилевич Никифор, Домарадський Володислав, Додюк Юрій, Дубае Михайло, Дуліба Пилип, Джуган Юрій (всі з Галичини), Дубравський Олег (з Придніпрянщини), Жван Петро, Животко Панько, Жичинський Маріян, Жук Остап (всі з Галичини), Захарчен ко Павло (з Придніпрянщини), Заворотюк Григорій (з Галичини), Зарицький Іван (з Придніпрянщини), Запаринюк Василь, Зітинюк Семен, Зварич Дмитро, Зварун Гнат, Ігнат Іван (всі з Галичини), їщенко Володимир, Ільченко Святослав (з Придніпрянщини), Иовик Дмитро, Йосипчук Корнило (з Галичини), Калиниченко Сидір (з Придніпрянщини), Кармазин Степан (з Галичини), Карпенко Павло, Кравченко Леонід (з Придніпрянщини), Крамарчук Юрій, Кравців Михайло (з Галичини), Кілійчук Іван, Кілійчук Дмитро (із Закарпаття), Кисіль Остап, Копчук Юрій, Корчинський Іван, Косар Микола, Косарчук Петро (всі з Галичини), Корж Олександер, Кузьменко Ігор (з Придніпрянщини), Курах Іван, Курилець Володимир, Курилас Всеволод, Кучурак Степан, Лазар Михайло, Лазорко Роман (всі з Галичини), Левченко Леонід, Левченко Самійло (з Придніпрянщини), Лукач Петро, Мацуський Василь, Мазник Михайло, Мельник Антін, Місько Іван, Мурин Остап, Назарець Микола, Несторук Микита (всі з Галичини), Нечитайло Охрим (з Придніпрянщини), Озарків Іван, Охрим Петро, Паньків Іван, Паращук Григорій (з Галичини), Пащенко Сергій, Падалка Симон (з Придніпрянщини), Породко Ілько, Протас Михайло, Пушкар Клим, Романишин Дмитро, Рубаюок Василь (з Галичини), Савченко Володимир, Самійленко Євген (з Придніпрянщини), Смулка Іван, Сірко Максим, Сірацький Франц, Огеткевич Ярослав (з Галичини), Слабченко Євген, Тарнавський Симон, Тимченко Полікарп (з Придніпрянщини), Тимочко Гордій, Тимцюрак Петро, Тимура Михайло, Гринчук Кузьма, Фарина Василь (з Галичини), Федоренко Микола (з Придніпрянщини), Фодчук Тимофій (з Буковини), Форостенко Микола (з Придніпрянщини), Хамуляк Степан, Хома Андрій, Уршедчук Василь, Хоре Степан, Худяк Максим, Хущій Петро, Цибринський Микола, Чумак Кость, Чужак Гнат, Шипітка Федір (з Галичини), ПІпонтак Микола (із Закарпаття), Шелудко Сергій, Штанько Кость, Шрамченко Андрій, Шулешко Амврозій (з Придніпрянщини), Шушкевич Орест, Кощишин Михайло (з Галичини), Щадило Карпо (з Придніпрянщини), Щербатюк Юрій, Щуркевич Осип, Яськів Петро (з Галичини), Янчевський Віктор (з Придніпрянщини), Янович Володимир (з Галичини), Юшкевич Леонід, Співак Данило (з Придніпрянщини), Мацьків Іван, Завадський Іван, Павлкж Степан, Павлів Михайло, Петлик Михайло, Попович Михайло, Рабій Максим, Мензат Микола, Остафійчук Микола, Тузяк Василь, Святенький Іван, Сворок Дмитро, Остап’юк Семен, Федусишин Сава, Мороз Ілярій, Костецький Ярослав, Мусійчук Клим, Маляр Андрій, Олійник Петро, Воляник Пилип, Юзич Петро, Бублик Гарасим, Чупрей Сень, Ковтун Онуфрій, Шумейко Степан, Шуфлетюк Дмитро, Перейма Фотій, Мазак Зенон, Вощак Корнило, Гошоватюк Іван, Кошак Петро, Кушлик Модест, Бабечко Арсень, Оліяф Микола, Гринів Кузьма, Ілкж Панас, Тимофійчук Ілія, Кочерган Юрій, Семчук Василь, Курильчук Семен (усі з Галичини), Шевченко Михайло (з Придніпрянщини).

Як видно з цього списка, то у 1-ій батерії СС служили гармаші — старшини, підстаршини і стрільці з цілої України — із Закарпаття, Буковини, Галичини, Придніпрянщини, з Кубанщини. Батерія була військовою частиною Соборної України.

У дальшому ході організації артилерії Січових Стрільців гармаші старшини дослужилися високих військових ступенів, багато підстаршин, стрільців стало старшинами, а майже всі стрільці стали під старшинами. Старшинами стали:

Гриценюк Василь — сотником, Будкевич Осип — поручником, Кузик Петро — сотником; старшинами хорунжими стали: Волошин Михайло, Федорович Володимир, Траска Антін, Мартинів Гаврило, Якименко Сергій, Коцюруба Іван, Дмитрак Іван, Стельмах Андрій, Домарадський Євген, Репета Лука, Ґерак Михайло, Гладилович Тарас, Кузик Микола, Стахів Петро, Косенко Іван, Колісниченко Євген, Яременко Іван, Задорожний, Фрусевич Юрій, Ромашок Степан, Шкварок Михайло, Кокорудз Михайло, Ваврик Дмитро та інші.

Батерія СС у Запоріжців

Запорізький Корпус був у тому часі найбільшою українською військовою частиною. Він постав з останків українських полків із часів революції.

Із колишніх українських полків багато полягло у боях із Советами, а ще більше здезертувало — і старшин і козаків. Ті, що залишилися, це були правдиві українські патріоти, які мимо всяких невдач і совєтсько-московської переваги хотіли боронити Українську Державність. 9 лютого 1918 року ті частини відступили з Києва на захід. Були там останки полків ім. гет. Б. Хмельницького, ім. гет. Полуботка, ім. гет. Дорошенка, юнацької школи, кінного полку ім. кошового Гордієнка. Ті війська по реорганізації, під командою отамана Присовського розбили совєтські війська коло Бердичева. По здобутті Києва 1 березня 1918 р. прилучено до них Слобідський Кіш Гайдамаків, доповнено усі частини охотниками і утворено Запорізьку дивізію під командою отамана Натієва. Запоріжців висла но на Лівобережжя, щоб прогнати совєтські війська із Лівобережжя. З кінцем березня поширено дивізію до корпусу. Командантом корпусу став отаман Натіїв, а начальником 1-ої дивізії був отаман Болбочан, який задержав рівночасно команду найбільшого 2-го пішого полку. І Дивізія була вповні зорганізована, мала три полки