Робін Гуд - Джон Макспедден

чоловіків, коли вони були в товаристві жінок.

Сказавши ці слова, Робін Гуд заплющив очі і впав навзнак. Маленькому Джону здалося, що його друг помирає, і з очей могутнього велетня закапали рясні сльози. Кілька гарячих краплин упали на руку Робіна Гуда. Він поворушився, силкуючись підвестися.

— Допоможи мені, друже, — жалісно прозвучав його голос. — Я хотів би ще вдихнути хоч раз запашного повітря га поглянути на зелений ліс. Дай мені, друже, лук і налаштуй найкращу стрілу. Поховаєте мене там, серед дубів під зеленими шатами, де впаде зараз моя стріла.

Спираючись на руку Маленького Джона, Робін Гуд напружив сили і пустив останню свою стрілу. Стріла полинула, як колись, несхибно вперед і, вдарившись у стовбур найбільшого дуба, впала на землю в тіні зеленого листу. Провівши її поглядом, Робін Гуд знесилено схилився на груди своєму вірному другу. Той не стримався і тихо заплакав.

— Оце, здається, мені кінець, — прошепотіли губи Робіна. — Скажи моїм відважним хлопцям, щоб поховали мене там, де впала моя стріла, щоб постелили мені постіль з зеленого листу, а поруч поклали мого славного лука. За життя він не раз співав мені свою чарівну пісню.

На якусь мить Робін затих. Потім його очі широко роз плющились, ніби ватажок відчув себе знову серед друзів на зеленій галявині. Він силкувався підвестися і раптом заговорив:

— Дивися, Вілле, дивися, який красунь отой олень! А ти, Алане, ще ніколи не грав так хороше. О, яке сяйво, як воно мигтить і сліпить очі. Та це ж Маріан! Це моя Маріан! Прийшла, нарешті, прийшла, мила!

Ще раз у його блакитних очах спалахнув вогник, далі погляд потьмарився, і на лобі виступив рясний піт. Маленький Джон невтішно ридав. Рука ватажка сіпнулася, і відважне серце перестало битися. Не стало найшляхетнішої, найчеснішої людини, не стало Робіна Гуда.

Так помер Робін Гуд. Та чи помер він? Ні, не помер, слава про нього живе і житиме у віках, він живе в безсмертних баладах і піснях, живе в серцях тих, хто любить волю, любить правду і справедливість.

А під дубом, де впала остання стріла Робіна Гуда, височіє могила. На могилі Маленький Джон поставив камінь, який вказує нащадкам, де спочиває народний герой. На камені великими літерами викарбувано:

Під каменем важким отут Спочив навіки Робін Гуд. Він доблесно і чесно жив, Він кривди серцем не любив. Із ним гуляли молодці — Безстрашні вольнії стрільці, Серед яких він перший був, Чим славу в Англії здобув. Примітки
1

Ель — стара міра довжини — біля 113 см.

(обратно) 2

Тут ніби пояснюється, звідки походить ім'я Робіна Гуда. Маріан говорить: «Rob in Hood», що в дослівному перекладі з англійської на українську мову означає: Роб в каптурі.

(обратно) 3

Йомени — так називалися за тих часів вільні селяни (не кріпаки). З йоменів завжди формувалися загони борців проти гніту феодалів-норманнів.

(обратно) 4

Тауер — замок у Лондоні, який служив в’язницею для державних злочинців.

(обратно)
Оглавление РОБІН ГУД Переказ старовинних англійських народних балад ВЕСЕЛИЙ, ДОБРИЙ РОБІН ГУД Розділ перший ЯК РОБІН ГУД СТАВ РОЗБІЙНИКОМ Розділ другий ЯК РОБІН ГУД ЗУСТРІВ МАЛЕНЬКОГО ДЖОНА Розділ третій ЯК РОБІН ГУД СТАВ РІЗНИКОМ І ЯК ВІН НАЙНЯВСЯ НА СЛУЖБУ ДО ШЕРИФА Розділ четвертий ЯК МАЛЕНЬКИЙ ДЖОН СТАВ СЛУГОЮ ШЕРИФА Розділ п'ятий ЯК ШЕРИФ УТРАТИВ ТРЬОХ СЛУГ І ЯК ВІН ЗНАЙШОВ ЇХ ЗНОВУ Розділ шостий ЯК РОБІН ГУД ЗУСТРІВ ВІЛЛА ПУРПУРОВОГО Розділ сьомий ЯК РОБІН ГУД ЗУСТРІВ ЧЕНЦЯ ТУКА Розділ восьмий ЯК БУЛО ОБВІНЧАНО АЛАНА ДЕЙЛЯ Розділ дев'ятий ЯК БУЛО ВРЯТОВАНО ТРЬОХ СИНІВ УДОВИ Розділ десятий ЯК ОДИН ЖЕБРАК ПРОВЧИВ ЧОТИРЬОХ ЗНАМЕНИТИХ РОЗБІЙНИКІВ Розділ одинадцятий ЯК РОБІН ГУД ПОКАРАВ ГАЯ ГІСБОРНА Розділ дванадцятий ЯК МАРІАН ПОВЕРНУЛАСЯ В ШЕРВУДСЬКИЙ ЛІС І ЯК РОБІН ГУД СТАВ ГОСТЕМ КОРОЛЕВИ ЕЛЕОНОРИ Розділ тринадцятий ЯК РОЗБІЙНИКИ СТРІЛЯЛИ НА ТУРНІРІ, ЩО ЙОГО ВЛАШТУВАВ КОРОЛЬ ГЕНРІХ Розділ чотирнадцятий ЯК РОБІНА ГУДА ШУКАВ ОДИН МІДНИК Розділ п'ятнадцятий ЯК РОБІНА ГУДА ЛОВИВ ЧИНБАР АРТУР БЛЕНД Розділ шістнадцятий ЯК РОБІН ГУД ЗУСТРІВ СЕРА РІЧАРДА ЛІ Розділ сімнадцятий ЯК ЄПІСКОПА ПРИГОЩАЛИ ОБІДОМ Розділ вісімнадцятий