На Зеландію! - Максим Іванович Кідрук
– А як же «friendly visit», інтерв’ю і все таке інше?
– По-моєму, цього всього не буде.
Я й сам усвідомлював, що після того, як про мою кляузу стало відомо на радіо, ні про який «friendly visit» більше не йдеться. Почувався сердитим і розчарованим водночас.
– А як же… Виходить, це все? Більше нічого не можна зробити?
– Це рішення керівництва. Кеті Міллс радо поспілкувалася б з тобою в ефірі, але їй заборонили це робити. Вона написала мені і залишила номер телефону Крісті Крейґ (Kristy Craig), маркетингового директора «The ROCK FM». Сказала, якщо виникнуть запитання, можеш дзвонити їй особисто.
– Ти маєш на увазі, можна подзвонити директору?
– Ага.
– Так і зроблю, – рішуче випалив я. – Диктуй номер.
– + 64 21 965 220. Крісті Крейґ. Це її мобільний.
– Записав. Дякую!
– Тільки не наїжджай на неї сильно. Спробуй порозмовляти. Можливо, ще вдасться домовитись.
– Звісно. Дякую тобі за все!
– Повідомиш потім, як усе вирішилося.
Не зволікаючи, я набрав номер маркетингового директора «The ROCK FM». Дзвонив з новозеландського мобільного оператора, тому Крісті відповіла відразу.
– Hеllo![60] – голос легкий і люб’язний.
Було непросто налаштуватися на мирний лад, але я зібрав докупи свою ввічливість – всю, яка була, – і мовив:
– Hi! My name is Maks Kidruk, and I’m a writer from Ukraine. Katie Mills should have told you.[61]
– О, Максе, добрий день! Не думала, що ви подзвоните.
«Значить, чекала на дзвінок», – зметикнув я.
Далі розмова вийшла короткою і по суті беззмістовною.
– Ви, мабуть, здогадуєтеся, через що телефоную, – намагаюсь говорити привітно і невимушено. На тому боці – вичікувальна тиша. – Вчора мав розмову з Кеті Міллс, вона працює у вас редактором розважальних програм, і ми наче б домовились на завтрашній ранок поговорити у прямому ефірі про Україну, українські звичаї і… про ставлення новозеландців до України.
Я зробив паузу.
– І що? – Директорка додала металу в голос.
– Я прочекав від Кеті дзвінка, а потім дізнався, що ефір скасували.
– Мені дуже шкода. – В її голосі не зосталося навіть тіні від початкової ґречності.
– Мені також, адже ми могли б гарно поговорити. Мені здається, що слухачам «The ROCK FM» було б цікаво почути у прямому ефірі людину, яка пролетіла п’ятнадцять тисяч кілометрів, щоб дістатись до Нової Зеландії.
– Це вам так тільки здається.
– Шкода. Просто не розумію причини…
– Максе, – перервала вона мене, – давайте начистоту: ви збиралися говорити про «ROCK’івський» конкурс «Виграй дружину».
– І про нього теж.
– Конкурс давно закінчився, і «The ROCK FM» не вважає за потрібне проводити які-небудь ефіри, з ним пов’язані.
– Гадаю, це тільки додало б інтриги і пристрасті нашій розмові в ефірі. – «Чорт, що я мелю?» – Тобто… маю на увазі, що зовсім не збираюся…
– Максе, ефіру не буде. Принаймні не на «MediaWorks».
– Чому?
– Вибачте, мушу вам відмовити.
– Чому? – наполягав я.
В цей момент терпіння Крісті Крейґ урвалося і вона просто вибухнула.
– Тому що через ваші нарікання до нас тепер має претензії BSA! Тому що через вас у нас відібрали право проводити будь-які ігрові конкурси! – Жіночка практично кричала: – Я забороняю вам з’являтися в офісі радіостанції і тим більше виходити в ефір!
Усе. У трубці залунали короткі гудки.
Я пожалкував, що не записував розмову на диктофон. Навіть припустити не міг, що представник вищого керівництва «The ROCK FM» може так зірватися.
На цьому історія з радіо не скінчилася. За дві години, наприкінці робочого дня, Крісті Крейґ, певно, відчуваючи, що наговорила зайвого, надряпала Наталі Пошивайло листа. По-діловому стриманого і сухого, але… до останнього слова брехливого. Наталя Пошивайло відразу переправила e-mail мені.
Наводжу дослівно мовою оригіналу:
From: “Kristy Craig” [email protected]
Date: 4 May 2011 5:52:31 PM NZST
Cc: “Katie Mills” [email protected]
Subject: FW: possible meeting with Rock FM
Hi Nataliya,
Katie Mills passed on your email to me, and I’ve just had a phone call from Maksym.
He explained to me that he would like to get in contact with the person associated with The Rock’s Win a Wife competition that has disrespected Ukrainian males. Maksym has been informed that someone called Ukrainian males ‘alcoholics’ amongst other things on air, and he wants to learn more about this. He thought that our competition winner Greg had formed a negative opinion of Ukrainian men and wanted to contact him. I explained to him that this is not the case, and I have no knowledge of anyone be negative towards Ukrainian men on air.
I’ve explained to him that because the competition is no longer running I am no longer in contact with any of the contestants. Also, due to the privacy act, I am not allowed to give out any contact details.
I’m not in a position to help him with the article he is writing and we respectfully decline the opportunity.[62]
Thank you for your email,
KRISTY CRAIG Marketing Manager THE ROCK NETWORK
Ph +64 9 928 9200 ext 9566
Mobile + 64 21 965 220
www.therock.net.nz
www.facebook.com/therockfm
Важко передати, наскільки я був обурений. Мене розізлила не так відмова «The ROCK FM», як відповідь маркетингового директора. То була нахабна брехня! Пані Крейґ виставила мене кровожерливим кретином, який тільки й мріє, як би дістатися до бідолашки Ґреґа. Я не обговорював листа з Наталею Пошивайло, але переконаний, що після нього вона теж почала думати про мене як про неврівноваженого фрика, який сам змарнував нагоду виступити по новозеландському радіо.
Штука в тому, що під час розмови з Крісті Крейґ я ні словом не обмовився ні про пана Морґана, ні про його висловлювання у газеті «New Zealand Herald». З однієї простої причини – Ґреґ був мені непотрібний. Я хотів на ефір – крапка. Від самого початку ми з Притулою не мали наміру дубасити Ґреґа, не збиралися закидати його дім тухлими яйцями чи палити його виноградники. Якби я згадував про Ґреґа і його судження, йшлося б про газету, а не про ефір. Я писав про висловлювання Ґреґа стосовно українських чоловіків та жінок у скарзі до BSA. Це єдине джерело, звідки Крісті Крейґ могла дізнатися про «алкоголіків». І це ще раз підтверджує, що BSA всерйоз взялася за опальну радіостанцію.
Гарно все обміркувавши,
