Пригоди в повітрі - Микола Петрович Трублаїні

— Хай живе ворона! Ворона перемогла!

Нарешті, вдалині показалась якась рухлива точка. Інструктор глянув у бінокль і розгледів велосипедиста. Повертався останній. Натовп моделістів нетерпляче чекав на нього. Коля хвилювався. Йому здавалось, що не могло бути, щоб його модель потонула.

Та ось велосипедист під'їхав до гурту і спинився. Від рами він відв'язав модель, подав інструкторові і сказав:

— П'ять з половиною кілометрів.

Інструктор глянув на модель і, звівши очі на хлоп'ят, промовив:

— Ластівка.

Коля стрепенувся. Це була його модель. Навколо заплескали в долоні. Всі вітали переможця.

Як тільки вщухли оплески, велосипедист передав інструкторові якісь уламки. Передаючи, він скоса глянув на моделістів.

— Це уламки тридцятої моделі, — сказав велосипедист. — Вона пролетіла сім кілометрів і, налетівши на телеграфний стовп, з такою силою вдарилась об нього, що розлетілась на дрібні шматки. На одному уламку намальовано щось схоже на ворону.

Гарика Товстуху було оголошено переможцем змагань.

Коля і Гарик вчились в одній школі і в одному класі. Після змагань вони стали героями своєї школи. Але багато учнів дивувалися з Гарикового успіху. Знали, що він ледачий, знали, що коло моделей своїх він ніколи як слід не працював, а хто бачив його останню модель, то лише знизував плечима. Знавці моделей вважали її за нікудишню.

Але найбільше в школі було балачок про те, чи падала одна модель у річку, чи ні. Якщо падала, то звідкіля взялась ця модель? Адже в змаганні брало участь лише тридцять моделей.

Це питання особливо цікавило Колю. Тоді, під час змагань, він пішов до річки, сподіваючись побачити свою модель на воді. Але нічого не знайшов. Річка була не бистра, і модель не могла далеко відплисти. Коля біг далеко за водою, але нічого не знайшов. До того ж він був певен, що його модель не могла потонути, бо вона дерев'яна і дуже легка. Швидше це могло статись з моделлю Гарика, бо він обвив її товстим дротом.

І от обидві моделі знайшлись. Чия ж то була модель?

Коля щодня після лекції їздив до річки. Він ходив то вздовж одного, то другого берега, сподіваючись знайти ту таємничу модель на піску. Він сподівався, що її викине хвилями на берег. Але нічого не знаходив. Незабаром, роздобувши човна й сітку, почав плавати по річці й волочити ту сітку по дну. Так він сподівався знайти те, чого шукав.

Сонце вже було над обрієм. Вечір був спокійний і тихий. Внизу повітря, здавалось, застигло. В високій синяві ледве помітно рухалась біла хмарка.

В цей час над містом, швидко спливаючи вгору, підіймалась темна куля з почепленою під нею корзиною. То підіймався аеростат з гондолою, в якій сиділо двоє людей. Пілот і вчений метеоролог, озброєні спеціальними приладами, підіймались у повітря для наукових спостережень.

Аеростат незабаром досяг висоти трьох тисяч метрів. Люди, що були внизу, вже не бачили сонця. Воно закотилось за обрій. З аеростата ж сонце ще виднілось над обрієм. Своїм останнім промінням воно розмальовувало в різні фарби хмарки над заходом. Пілот Кучерявий на кілька секунд замилувався цими фарбами. Але враз він здригнувся. Щось подібне до птаха сильно вдарилось у стропи, які з'єднували гондолу з аеростатом.

Річ, ударившись об стропи, втратила свій рух і впала на дно гондоли до ніг метеоролога. Він злякано хитнувся вбік, але враз, опам'ятавшись, схопив рукою ту річ і побачив, що то була авіамодель. Прекрасно опрацьована, оригінальної конструкції модель. На тоненькій фанері пілот розгледів знак. Там був голуб, і він нагадував ворону з моделі Гарика. Пілот узяв модель і пильно її оглянув.

— Це модель того самого хлопчиська, — промовив Кучерявий. — Це нове його досягнення. Це надзвичайно.

Другого дня в газеті «Зміна» було видруковано таке повідомлення:

«Вчора аеростат ЮЗП-1 робив спробний політ. Аеростатом керував пілот-повітроплавець Кучерявий. Наукові спостереження провадив метеоролог Гуттаг. Під час польоту на висоті три тисячі метрів об аеростат ударилась авіамодель, пущена з землі. На моделі знайдено знак, яким позначає свої моделі відомий юний авіамоделіст Гарик Товстуха.

Спеціалісти вважають, що політ моделі на таку висоту — це світовий рекорд. Найближчими днями відбудеться засідання в аероклубі, присвячене розглядові моделі Гарика Товстухи».

В школі газету одержали під час передостаннього уроку. Перший прочитав це повідомлення Коля. На перерві, — це була остання перерва, — він звернувся до Гарика:

— Вітаю.

— З чим? — дивуючись, сказав той.

— Ти вчора пускав модель?

— Вчора? — перепитав Гарик, нічого не розуміючи.

Коля подав йому газету з повідомленням. Гарик прочитав, повернув газету і, задумливо глянувши, сердито сказав:

— Да.

Сказавши це, пішов геть від Колі. Коля підозріло глянув на Гарика і пішов на своє місце в клас. Він більше ні з ким не розмовляв. Після лекції він швидко побіг додому.

Того дня ніхто