Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Орбита, выпуск №13 - Ремізів
Читаємо онлайн Орбита, выпуск №13 - Ремізів
не отвечаю я. Уходит, плечи опустив, Он со своей обидою. Один уходит, загрустив, (2 раза) А я ему завидую. Пробился звездный свет сквозь тьму, Пылает ночь зарницами. А я завидую ему — (2 раза) Самой бы так влюбиться мне.
«СТАРЫЙ ГОРОД В РИТМЕ ДОЖДЯ», СТАРЫЙ ГОРОД В РИТМЕ ДОЖДЯ
Помнишь, после уроков, Шли без дороги, С нами бродил теплый дождь. Что-то капли стучали, Клёны шептали — Не разберешь, не разберешь, Не разберешь. Помнишь: не было слов «Я люблю...» Только зонтиков стая, Как песня цветная, Что город играет, Старый город в ритме дождя, Старый город в ритме дождя. В ритме дождя Старый город стучит в сердце. Память стрелки вращает, Вспять возвращает, К первой любви вдруг придёшь. Чудо, где же ты, где ты? Было — и нету, И не вернешь, и не вернешь И не вернешь. Время не возвратит даже дня. Память платит по счёту За прошлые годы, За сказочный город И старый город в ритме дождя, Старый город в ритме дождя. В ритме дождя Старый город стучит в сердце. Память стрелки вращает, Вспять возвращает, К первой любви вдруг придёшь. Чудо, где же ты, где ты? Было — и нету, И не вернешь, и не вернешь, И не вернешь. Что же снова плывет на меня Ярких зонтиков стая, Как песня цветная, Когда вспоминаю Старый город в ритме дождя, Старый город в ритме дождя. В ритме дождя Старый город стучит в сердце.
НЕ ЗАБУДЬ, «НЕ ЗАБУДЬ»
Не забудь — яка стрімка Людської пам’яті ріка... Не забудь — яка гірка Любов між нами,— В самоті блука, вдалині зника Поміж берегами. Не забудь моїх очей, В тужливій темряві ночей. Не мовчи, о, не мовчи, Моє ім’я ти вічно шепочи, Вічно шепочи, щоб не забувати. Не забудь — сніги впадуть, Літа з водою одпливуть... Хоч в думках зі мною будь — Не забудь, не забудь! Вирує пам’ять, як ріка, Поміж дібров. Пливе, не тоне в цій ріці Моя любов. Одізвись мені колись, Луною в серці одізвись, Чи приснись, бодай приснись Дощем травневим, Зіркою в очах, птахом в небесах, Цвітом яблуневим. Пам'ятай, що з летом днів Виходить пам'ять з берегів. Залива усе довкіл вогнем любові. Греблі часу рве, як життя живе, Як весняна повінь. Не забудь — сніги впадуть, Літа з водою одпливуть... Хоч в думках зі мною будь — Не забудь, не забудь! Вирує пам'ять, як ріка, Поміж дібров Пливе, не тоне в цій ріці Моя любов. Не забудь — яка
«СТАРЫЙ ГОРОД В РИТМЕ ДОЖДЯ», СТАРЫЙ ГОРОД В РИТМЕ ДОЖДЯ
Музика В. Бистрякова, Слова О. Вратарьова
Музыка В. Быстрякова, Слова А. Вратарева
Помнишь, после уроков, Шли без дороги, С нами бродил теплый дождь. Что-то капли стучали, Клёны шептали — Не разберешь, не разберешь, Не разберешь. Помнишь: не было слов «Я люблю...» Только зонтиков стая, Как песня цветная, Что город играет, Старый город в ритме дождя, Старый город в ритме дождя. В ритме дождя Старый город стучит в сердце. Память стрелки вращает, Вспять возвращает, К первой любви вдруг придёшь. Чудо, где же ты, где ты? Было — и нету, И не вернешь, и не вернешь И не вернешь. Время не возвратит даже дня. Память платит по счёту За прошлые годы, За сказочный город И старый город в ритме дождя, Старый город в ритме дождя. В ритме дождя Старый город стучит в сердце. Память стрелки вращает, Вспять возвращает, К первой любви вдруг придёшь. Чудо, где же ты, где ты? Было — и нету, И не вернешь, и не вернешь, И не вернешь. Что же снова плывет на меня Ярких зонтиков стая, Как песня цветная, Когда вспоминаю Старый город в ритме дождя, Старый город в ритме дождя. В ритме дождя Старый город стучит в сердце.
НЕ ЗАБУДЬ, «НЕ ЗАБУДЬ»
Музика Б. Янівського, Слова Б. Стельмаха
Музыка Б. Янивского, Слова Б. Стельмаха
Не забудь — яка стрімка Людської пам’яті ріка... Не забудь — яка гірка Любов між нами,— В самоті блука, вдалині зника Поміж берегами. Не забудь моїх очей, В тужливій темряві ночей. Не мовчи, о, не мовчи, Моє ім’я ти вічно шепочи, Вічно шепочи, щоб не забувати. Не забудь — сніги впадуть, Літа з водою одпливуть... Хоч в думках зі мною будь — Не забудь, не забудь! Вирує пам’ять, як ріка, Поміж дібров. Пливе, не тоне в цій ріці Моя любов. Одізвись мені колись, Луною в серці одізвись, Чи приснись, бодай приснись Дощем травневим, Зіркою в очах, птахом в небесах, Цвітом яблуневим. Пам'ятай, що з летом днів Виходить пам'ять з берегів. Залива усе довкіл вогнем любові. Греблі часу рве, як життя живе, Як весняна повінь. Не забудь — сніги впадуть, Літа з водою одпливуть... Хоч в думках зі мною будь — Не забудь, не забудь! Вирує пам'ять, як ріка, Поміж дібров Пливе, не тоне в цій ріці Моя любов. Не забудь — яка
Відгуки про книгу Орбита, выпуск №13 - Ремізів (0)
Схожі книги:
Тарас Шевченко. Твори у п'яти томах. Том 2 - Тарас Григорович Шевченко
Щоденник чоловiка на межi сторiч - Олексій Анатолійович Кононенко
Невідоме Розстріляне Відродження - Павло Коломієць
Тарас Шевченко. Твори у п'яти томах. Том 1 - Тарас Григорович Шевченко
Київські контури. Вибрані вірші - Аттіла Могильний