– Час платити, Лисеня! – Не роби цього! – благала я Макса, стоячи навколішки. – Будь ласка... – Не для того я чекав ці вісім років, щоб дозволити тобі піти. Ти зрадила мене! – Але ж… – плакала я, тримаючи свого колишнього за руки, – тепер я наречена іншого. Я мала бути на весіллі, просто зараз.

Хіба можемо ми уявити наскільки страшною для людини є цілковита самотність? Коли в твоєму житті, житті талановитого і успішного письменника, немає місця жодній рідній душі чи, навіть, просто другові. Коли ти привид, невидимка серед натовпу. Бо хрест твій — жахлива здатність прив’язувати до себе