Мистецтво мріяти. Як отримати те, чого насправді бажаєш - Барбара Шер

Складаємо розклад перших кроків

Зараз у вас є список перших кроків, потрібних, щоб почати рухатися будь-якою гілкою вашого шляху до мети: це місця, які слід відвідати; люди, з якими ви маєте зустрітися; номери, за якими треба зателефонувати; інформація, яку необхідно знайти. Календар мети визначає, котрі з цих кроків є нагальними пріоритетами, а котрі можуть зачекати. Тепер слід розмістити список цих пріоритетних завдань на планувальній стіні, а далі почати складати графік їх поступового виконання – цього тижня, наступного тощо.

Ми будемо складати графік на один тиждень. Деякі з кроків, які ви робитимете, можуть виявитися марними, і вам доведеться вигадувати замість них нові. (Наприклад, Дженет могла зателефонувати власникові зламаного фургона і з’ясувати, що він уже його продав. Тоді б їй треба було починати шукати інший автомобіль: розпитувати друзів, читати й самій давати оголошення в газеті або розвішувати на стовпах чи деінде.) А інший крок може стати джек-потом і перемістити вас на наступний етап вашого плану, зробивши непотрібними п’ять інших справ. (Скажімо, менеджерові крамниці фототоварів, який не міг запропонувати Дженет роботу, так сподобався її план, що він зголосився дати їй чимало старої плівки та фотопаперу.) Як тільки ви почнете діяти, кожен тиждень приноситиме щось геть нове й несподіване.

Розклад на тиждень

Ви складатимете новий графік на тиждень кожного недільного вечора під час вашої особистої «наради» з планування (дивіться про неї далі). Використовуйте для цього тижневий календар із графами для щоденних справ або повісьте на планувальну стіну блокнот і просто відривайте сторінку з розписаними на тиждень завданнями, коли він закінчується.

Скільки кроків із вашого генерального плану ви можете призначити на конкретний тиждень, залежить, звичайно, від того, скільки часу ви зможете виділити для роботи над метою. Дженет працювала повний день, але готова була присвятити цьому більшість перерв, по одній годині ввечері двічі на тиждень та весь післяобідній час по неділях. Ось її список перших кроків:

1. Зателефонувати Недові з офісу Сьюзен щодо фургона.

2. Зателефонувати братові Еббі стосовно ремонту фургона.

3. Обдзвонити друзів, аби домовитися про зустріч щодо організації розпродажу.

4. Зателефонувати Тоні А., щоб порадитися стосовно отримання гранту.

5. Пошукати в «Жовтих сторінках» адреси крамниць фототоварів недалеко від мого офісу.

6. Почати шукати роботу в крамниці фототоварів.

7. Зателефонувати Еббі, аби відзвітувати.

Вочевидь, після розмови з Тоні стосовно грантів, перегляду «Жовтих сторінок» та зустрічі щодо організації розпродажу в неї з’явиться ще купа наступних кроків, які слід буде додати до її головного списку в неділю ввечері й почати планувати свій наступний тиждень.

Натомість у Мері був іще більш щільний графік обов’язків, проте лиш один нагальний перший крок на наступні чотири місяці – повторювати старі конспекти. Ваш план на тиждень може виглядати так само, як розклад Мері, якщо ваше завдання – повільно, але неухильно рухатися до субмети на кшталт вивчення певного бізнесу чи теми або ваша ціль – написання книжки. (Якщо ваше життя таке ж насичене, як у Мері, вам також захочеться запланувати час для відпочинку, аби нагадувати собі, що вам це потрібне і ви на це заслуговуєте.)

Наступний крок дуже легкий і водночас важливий. Ви переносите інформацію з вашого настінного тижневого календаря в записник-щоденник. Це крок, який справді забезпечує виконання справ.

Записник-щоденник

Цей записник – частина вашого планувального оснащення, яка завжди разом із вами, щоб нагадувати, що ви маєте зробити в обідню пору сьогодні та о 15:00 завтра. Багато хто з нас уже використовує такі записники-щоденники, які не дають забути про бізнес-ланч, візит до стоматолога, дні народження та соціальні зобов’язання. Якщо ви цього не робите, я рекомендую почати зараз – і ви побачите, що цей маленький календар так само незамінний, як годинник на руці. Якщо ж ви вже користуєтеся ним, то знаєте, що записування якоїсь справи до нього справді гарантує, що ви її виконаєте. Виконаєте тому, що ви її запланували й занотували. Це не предмет вибору, не те, що ви можете зробити чи не зробити залежно від того, чи згадаєте, чи захочете і яка буде погода. Це те, що ви домовилися виконати в чітко призначений час. У цьому випадку ви уклали контракт із самим собою – найважливішою людиною у вашому житті й водночас єдиною особою, щодо якої ви ніколи не виявляли такої простої поваги, як щодо свого лікаря чи коханого. Але як тільки ви занотуєте цей крок до мети у свій записник-щоденник, він стає таким же реальним, як і запис до стоматолога. І якщо тільки не буде страшної хуртовини, так само як у випадку з записом до лікаря, ваш настрій не матиме значення – коли прийде час, ви обов’язково виконаєте завдання.

Це та чудова річ, яку називають структурою. Вона має власну інерцію, котра буде змушувати вас рухатися разом із нею далі, попри всі ваші злети та падіння. Ви не повинні ставитися до цих планів так само серйозно й формально, як військові. Вони є просто засобом допомогти вам отримати те, чого ви хочете, – і вони це зроблять. Навіть якщо ви іноді пропустите заплановану справу, у вас буде набагато більше виконаних, котрими б ви точно знехтували, якби не призначили їх на конкретні дати у своєму календарі. (Якщо у вас немає структури, ви можете просто поховати всю ідею першого ж разу, коли розчарувалися чи злякались.) Виконуючи ці маленькі справи, ви будете реально просуватися шляхом до мети.

Кожен телефонний дзвінок, який ви робите, кожна прочитана стаття, кожен відвіданий офіс чи музей додає нову ланку до вашого ланцюжка дій. Багато які з цих кроків настільки малі, що вам не потрібна для них ані «впевненість у собі», ані «самоповага». Однак при цьому вони підвищують самооцінку завдяки накопиченню невеликих досягнень – і саме так має бути. Наприкінці кожного дня ви можете занотовувати все, що зробили, у щоденнику дій та почуттів, який почали вести в розділі 5. Наприкінці кожного тижня можна подивитися розклад, щоб з’ясувати, скільки справ ви дійсно виконали. (Чи