Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України - Колектив авторів

1. Товарний склад зобов’язаний за свій рахунок оглянути товар при прийнятті його на зберігання для визначення його кількості та зовнішнього, стану.

2. Товарний склад зобов’язаний надавати поклажодавцеві можливість оглянути товар або його зразки протягом усього часу зберігання, а якщо предметом зберігання є речі, визначені родовими ознаками, — взяти проби та вжити заходів, необхідних для забезпечення його схоронності.

3. Товарний склад або поклажодавець при поверненні товару має право вимагати його огляду та перевірки якості. Витрати, пов’язані з оглядом речей, несе сторона, яка вимагала огляду та перевірки.

Якщо при поверненні товару він не був спільно оглянутий або перевірений товарним складом та поклажодавцем, поклажодавець має заявити про нестачу або пошкодження товару у письмовій формі одночасно з його одержанням, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару, — протягом трьох днів після його одержання. У разі відсутності заяви поклажодавця вважається, що товарний склад повернув товар відповідно до умов договору.

1. Якщо інше не передбачено договором зберігання на товарному складі, витрати товарного складу на огляд товарів, що приймаються на зберігання, включаються до складу плати за зберігання. Це стосується і витрат зберігача на аналіз якості товару, якщо обов’язок здійснення такого аналізу передбачений законом (наприклад, частина третя ст. 24 Закону «Про зерно та ринок зерна в Україні» [147]) або договором.

2. Право огляду товару, переданого для зберігання на товарному складі, надається поклажодавцеві впродовж всього строку зберігання. Стосовно зберігання речей, визначених родовими ознаками, поклажодавцеві надається право взяти проби. Товарний склад зобов’язаний надати поклажодавцеві можливості вжити заходів, необхідних для забезпечення схоронності товарів.

3. Витрати, пов’язані з оглядом товарів при їх поверненні із зберігання, несе сторона, яка вимагали огляду та перевірки. Зазвичай такою стороною є поклажодавець, оскільки у товарного складу немає інтересу вимагати таких огляду та перевірки. Сторони вправі в договорі відступити від цього правила. Якщо сторони таких відступлень не зробили, поклажодавець має право вимагати від товарного складу відшкодування у вигляді збитків витрат на проведення огляду та перевірки товарів, якщо за результатами огляду та перевірки встановлено порушення товарним складом зобов’язання щодо зберігання.

4. Сторони договору зберігання на товарному складі мають право встановити порядок огляду та перевірки товару, який видається з товарного складу після закінчення строку зберігання. Якщо цей порядок договором не встановлений, застосуванню за аналогією підлягають правила Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю [491] та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю [492]. Лише строки, встановлені цими Інструкціями, не можуть застосовуватись, якщо вони перевищують три дні після одержання товару.

1. Якщо для забезпечення схоронності товару потрібна негайна зміна умов його зберігання, товарний склад зобов’язаний самостійно вжити відповідних невідкладних заходів та повідомити про них поклажодавця.

2. У разі виявлення пошкоджень товару склад зобов’язаний негайно скласти акт і того ж дня повідомити про це поклажодавця.

1. Якщо договором зберігання на товарному складі встановлені умови зберігання, зміна цих умов є зміною договору, що допускається у випадках та порядку, встановлених ст. 651 — 652 ЦК. Лише у разі необхідності забезпечення схоронності товару (незалежно від причини, яка створила загрозу схоронності товару) на товарний склад покладається обов’язок вжити невідкладних заходів, хоча б при цьому змінювались умови зберігання товарів, визначені договором. На товарний склад покладається при цьому обов’язок повідомити поклажодавця про вжиті невідкладні заходи.

2. Акт, про який йдеться у ч. 2 ст. 960 ЦК, може бути складений товарним складом за підписами своїх працівників. Проте у випадках, коли є можливість перекласти відповідальність за незбереження товару на поклажодавця, доцільно було б залучати до участі в прийманні представника незаінтересованої організації.

1. Товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів:

складську квитанцію;

просте складське свідоцтво;

подвійне складське свідоцтво.

2. Товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання товару на підставі застави цього свідоцтва.

1. Складською квитанцією підтверджується прийняття товару на зберігання товарним складом. Сертифіковані товарні склади на підтвердження укладення договору зберігання видають просте складське свідоцтво або подвійне складське свідоцтво.

2. Відповідно до ч. 2 ст. 961 ЦК предметом застави може бути товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, на підставі застави цього свідоцтва. Автори цього видання дійшли висновку, що ч. 2 ст. 961 ЦК