Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України - Колектив авторів
4. Частина 3 ст. 881 ЦК виходить із того, що замовник має право здійснювати контроль і нагляд за будівництвом. Об’єкти контролю і нагляду з боку замовника визначаються договором.
5. Для здійснення контролю та нагляду замовник має призначити своїх представників. їх повноваження повинні бути визначені за домовленістю сторін. Якщо замовник для здійснення контролю та нагляду залучає спеціалізовану організацію, повноваження і функції спеціаліста такої організації мають бути визначені договором будівельного підряду.
6. Недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, які виявлені замовником при здійсненні контролю та нагляду, підрядник зобов’язаний усунути за свій рахунок, якщо ці недоліки стали наслідком винних дій або бездіяльності підрядника. При визначенні недоліків як таких, що стали наслідком винних дій чи бездіяльності підрядника, слід враховувати, що підрядник за договором будівельного підряду несе обов’язки попередити замовника про обставини, передбачені ст. 847 ЦК, а також обов’язок, передбачений ч. 2 ст. 848 ЦК. Із правила про усунення підрядником за його рахунок недоліків робіт або використовуваних матеріалів, якщо ці недоліки допущені з вини підрядника, пересічний юрист зробить висновок про те, що підрядник не несе цих обов’язків за відсутності його вини. Але таке правило лише випливає із встановленого прямо спеціального правила ч. 2 ст. 881 ЦК. Правило, що випливає із спеціального правила, може застосовуватись за відсутності загального правила. Загальне правило з цього приводу є. Це положення ч. 1 ст. 837 ЦК про виконання підрядником роботи за свій ризик. Отже, за відсутності вини замовника підрядник завжди несе обов’язок, встановлений ч. 2 ст. 881 ЦК (в тому числі і за відсутності його вини).
Стаття 882. Передання та прийняття робіт1. Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, — етапу робіт, зобов’язаний негайно розпочати їх прийняття.
2. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.
3. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.
4. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
5. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.
6. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об’єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
1. Стаття 882 ЦК викладена невдало. У ній не враховуються вимоги Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів [344] (нормативно-правового акта, що формулює переважно норми публічного права). Крім того, невдалим є включення до цієї статті, що формулює суто процедурні норми, положення про ризик знищення або пошкодження етапів робіт (ч. 3).
2. Чинність ст. 882 ЦК, якщо таке передбачено договором, поширюється на відносини щодо прийняття етапів робіт. Це дає підстави для висновку про те, що ця стаття взагалі не регулює публічні відносини щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (не виходить за межі цивільного права). Отже, відносини, що регулюються ст. 882 ЦК, і відносини, що регулюються Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, — це різні відносини.
3. Чинні закони або інші нормативно-правові акти не передбачають механізму участі представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування у прийнятті робіт замовником від підряднику. Тому ч. 2 ст. 882 ЦК, що передбачає таку участь, якщо це встановлено законом або іншим нормативно-правовим актом, на цей час предмета правового регулювання не має.
4. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляються актом. Типова форма № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт», що була затверджена Держкомстатом, скасована. Але на практиці вона використовувалась і у випадках, коли це не було обов’язковим. Тому слід думати, що вона і надалі буде застосовуватись, оскільки до неї звикли, і вона виявилась досить зручною. У будь- якому випадку відносини щодо здачі робіт підрядником і прийняття їх замовником були і залишаються суто приватними. Інша справа, що над цими відносинами надбудовуються публічні відносини, що пов’язані з наявністю публічного інтересу і обумовлюють необхідність прийняття об’єктів в експлуатацію.
5. У всіх випадках, коли у Цивільному кодексі йдеться про «здачу об’єкта» (ч. 5 ст. 879 ЦК), про «прийняття замовником» об’єкта будівництва (ч. 1 ст. 880 ЦК), мається на увазі передання та прийняття робіт підрядником замовникові, передбачені ст. 882 ЦК.
6. Замовник може відмовитись від підписання акта про передання та прийняття робіт. У принципі таке право має і
