Precedent UA — 2015 - Колектив авторів

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44842357

Теза із рішення: «… Європейський Суд, теж неодноразово зазначав, що право на захист не є абсолютним, а за змістом статті 6 Конвенції прийнятними є лише вкрай необхідні заходи, які обмежують право на захист (рішення від 23 квітня 1997 року у справі «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів», від 25 вересня 2008 року у справі «Полуфакін і Чернишов проти Росії»). Як зауважив Європейський Суд, підпункт «b» пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує обвинуваченому мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту», а це означає, що така підготовка охоплює все, що є «необхідним» для підготовки розгляду справи судом. Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення — для цілей підготовки свого захисту — з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі. Однак питання адекватності часу і можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Корнєв і Карпенко проти України»). Так, у рішенні від 18 лютого 2010 року у справі «Гаважук проти України» Європейський Суд визнав, що можливість обвинуваченого ознайомитися з матеріалами справи протягом п яти днів є достатнім часом у цій справі в розумінні підпункту «Ь» пункту 3 статті 6 Конвенції…»

37) рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 серпня 2012 року, справа № 815/11860/12, суддя Фєдєчкін А. В.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27160602

Теза із рішення: «…Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на захист не є абсолютним, а за змістом статті 6 Конвенції прийнятними є лише вкрай необхідні заходи, які обмежують право на захист (рішення від 23 квітня 1997 року у справі „ОСОБА_3 та інші проти Нідерландів, від 25 вересня 2008 року у справі „Полуфакін і Чернишов проти Росії). Як зауважив Європейський суд з прав людини, підпункт» пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує обвинуваченому «мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту», а це означає, що така підготовка охоплює все, що є «необхідним» для підготовки розгляду справи судом. Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення — для цілей підготовки свого захисту — з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі. Однак питання адекватності часу і можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи… Європейський суд з прав людини визнав, що можливість обвинуваченого ознайомитися з матеріалами справи протягом п’яти днів є достатнім часом у цій справі в розумінні пункту 3 статті 6 Конвенції…»

38) рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2013 року, справа 5–3833к 13, судді: Григор'єва І.В., Єленіна Ж. М. та Леон О.І.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36878395

39) рішення Подільського районного суду міста Києва від 21 липня 2015 року, справа № 758/8164/15-к, суддя Васильченко О. В.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47157853

Теза із рішень: «…Відповідно до п. 54рішення Європейського суду з прав людини від 21 жовтня 2010 року «Корнєв і Карпенко проти України» зазначено, що докази мають подаватись у відкритому судовому засіданні у присутності підсудного з метою забезпечення змагальності дебатів. Із цього правила існують винятки, але вони не можуть порушувати права захисту…»

40) рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 16 квітня 2015 року, справа № 641/1007/15-а, суддя Колодяжна І.М.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43657581

Теза із рішення: «…Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 21 жовтня 2010р. у справі «Корнев і Карпенко проти України» Суд звернув увагу, що коли проміжок часу з моменту вчинення правопорушення до розгляду протоколу не перевищував декількох годин, то особа була позбавлена можливості належним чином ознайомитися з висунутим проти неї обвинуваченням та доказами, а звідси — адекватно їх оцінити і розробити юридичну стратегію свого захисту, що е порушенням права на захист…»

41) рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 травня 2012 року, справа № 1/2501/81/2012; рішення від 1 серпня 2013 року, справа № 728/625/13-к; рішення від 3 жовтня 2013 року, справа № 728/1969/13-к, суддя Пархоменко П. І.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/24597121 http://www.reyestr.court.goY.ua/Review/32766718

Теза із рішення: «…Надаючи оцінку показанням свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 наданими на досудовому слідстві і які в судове засідання не з'явилися, примусовий привід щодо їх не було виконано, суд враховує, що показання даних свідків не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, як докази, які підтверджують вину ОСОБА_4, оскільки останній не мае можливості заперечити показання цих свідків і допитати їх, у зв’язку із чим його права щодо захисту виявляються обмеженими. В обґрунтування цієї позиції Європейський суд з прав людини у справі «Корнев і Карпенко проти України» (п. 54 Рішення від 21 жовтня 2010 року, яке набуло статусу остаточного 21. січня 2011 року) визначив, що пункти 1 і 3(d) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, як загальне правило вимагають надання підсудному відповідної та належної можливості заперечувати докази свідка обвинувачення і допитати його або під час надання останнім своїх показань, або пізніше. Європейський суд зазначив, що обвинувачення не може

ґрунтуватися виключно чи вирішальною мірою на показаннях, які сторона захисту не може заперечити. Із цього випливає, що якщо засудження виключно або вирішальною мірою ґрунтується на показаннях особи, допитати яку чи домогтися допиту якої підсудний не мав можливості ані під час досудового слідства, ані під час судового розгляду, права захисту виявляються обмеженими в тій мірі, що є несумісною з гарантіями, передбаченими статті 6 Конвенції…»

42) рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 серпня 2014 року, справа № 676/3434/14-к, суддя Кузняк-Годлевська Е. В.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40083593

Теза із рішення: