Таємне життя розуму : як ми мислимо, відчуваємо й вирішуємо, Маріано Сігман

«спроба пролити світло на таємниці людського мислення». Пошук відповідей триває від першої до останньої сторінки. Це і дослідження дитячого мислення, що мають на меті краще зрозуміти бажання, потреби й уміння немовлят, приховані за сімома печатками відсутності мови. І спроби, зірвавши маску свідомості, за якою ховається думка, збагнути, як ми приймаємо рішення чи звідки беруться сміливість, примхи й погляди на життя. І, зрештою, педагогіка, якій присвячений останній розділ і яку я як нейродослідник вважаю надбанням людства, що об’єднує нас і заохочує ділитися знаннями й ідеями, щоб світ перестав здаватися настільки величезним і чужим.

Додаток

Географія мозку

Під час вивчення мозку доцільно розділяти його на окремі частини. Деякі з них розмежовані жолобками й щілинами. Кору, що охоплює всю поверхню півкуль головного мозку, можна поділити на чотири великі частки: лобову, тім’яну, потиличну й скроневу. Тім’яна й лобова частки розмежовані центральною борозною. Кожна з цих великих частин кори виконує численні функції й водночас має певну спеціалізацію. Лобова частка виконує роль «диспетчерської вежі» мозку. Наприклад, зголоднівши, без неї ми не змогли б втриматися від споживання їжі, здатної зашкодити. Лобова кора регулює, пригнічує й виконує різноманітні процеси в мозку, а також відповідає за планування. Потилична частка забезпечує зорове сприйняття. Тім’яна частка обробляє інформацію, отриману від органів чуття, і узгоджує її з нашими діями. Завдяки їй ми можемо впіймати м’яч, тобто керуємо своїми рухами, використовуючи інформацію про його швидкість і траєкторію в режимі реального часу. А скронева частка зберігає спогади й виконує роль містка між зором, слухом і мовленням.

Ці великі частини, своєю чергою, поділяються на менші за будовою чи функціями. Наприклад, моторна кора — це частина лобової, яка керує м’язами, а соматосенсорна — частина тім’яної частки, що координує тактильне сприйняття.

У щілині, яка розділяє дві півкулі мозку, вирізняють частини лобової кори, наприклад вентромедіальну префронтальну кору й орбітофронтальну кору, які відповідають за об’єктивні аспекти процесу прийняття рішень — визначення цінності та ризикованості різних варіантів. Поясна кора міститься в нижній ділянці лобової й тім’яної кори. Її частина, ближча до лоба (передня поясна кора), відіграє головну роль у здатності спостерігати й контролювати наші дії. Наприклад, коли, тільки-но зробивши щось, ви розумієте, що помилилися, це сигнал від передньої поясної кори. Натомість задня поясна кора (ближча до потилиці ділянка) активізується, коли ви замислилися чи замріялися. І, нарешті, у центрі мозку міститься таламус, який вимикається, коли ви спите чи перебуваєте під наркозом, і вмикається під час пробудження.

Бібліографія

Розділ 1. Витоки мислення

Abrams, David S., Marianne Bertrand and Sendhil Mullainathan. ‘Do judges vary in their treatment of race?’, The Journal of Legal Studies 41.2 (2012): 347—83

Anderson, Peter. ‘Assessment and development of executive function (EF) during childhood’, Child Neuropsychology 8.2 (2002): 71—82

Bialystok, Ellen. Bilingualism in Development: Language, Literacy, and Cognition. Cambridge University Press, 2001

Carey, Susan. The Origin of Concepts. Oxford University Press, 2009

Costa, Albert, Mireia Hernández and Núria Sebastián-Gallés. ‘Bilingualism aids conflict resolution: evidence from the ANT task’, Cognition 106.1 (2008): 59—86

Diamond, Adele. ‘Executive functions’, Annual Review of Psychology 64 (2013): 135—68

Diamond, Adele, and Patricia S. Goldman-Rakic. ‘Comparison of human infants and rhesus monkeys on Piaget’s AB task: evidence for dependence on dorsolateral prefrontal cortex’, Experimental Brain Research 74.1 (1989): 24—40

Dipboye, Robert L., Richard D. Arvey and David E. Terpstra. ‘Sex and physical attractiveness of raters and applicants as determinants of resume evaluations’, Journal of Applied Psychology 62.3 (1977): 288

Gallese, Vittorio, and Alvin Goldman. ‘Mirror neurons and the simulation theory of mindreading’, Trends in Cognitive Sciences 2.12 (1998): 493—501

Garbin, Gabrielle, et al. ‘Bridging language and attention: brain basis of the impact of bilingualism on cognitive control’, Neuroimage 53.4 (2010): 1272—8

Gergely, György, and Gergely Csibra. ‘Teleological reasoning in infancy: the naïve theory of rational action’, Trends in Cognitive Sciences 7.7 (2003): 287—92

Gergely, György, Harold Bekkering and Ildikó Király. ‘Developmental psychology: rational imitation in preverbal infants’, Nature 415.6873 (2002): 755

Hamlin, J. Kiley, and Karen Wynn. ‘Young infants prefer prosocial to antisocial others’, Cognitive Development 26.1 (2011): 30—39

Hamlin, J. Kiley, Karen Wynn and Paul Bloom. ‘Social evaluation by preverbal infants’, Nature 450.7169 (2007): 557—9

Hamlin, J. Kiley, et al. ‘Not like me = bad: infants prefer those who harm dissimilar others’, Psychological Science (2013): 589—94

Hood, Bruce, Susan Carey and Sandeep Prasada. ‘Predicting the outcomes of physical events: two-year-olds fail to reveal knowledge of solidity and support’, Child Development 71.6 (2000): 1540—54

Izard, Véronique, et al. ‘Newborn infants perceive abstract numbers’, Proceedings of the National Academy of Sciences 106.25 (2009): 10382—5

Kinzler, Katherine D., Emmanuel Dupoux and Elizabeth S. Spelke. ‘The native language of social cognition’, Proceedings of the National Academy of Sciences 104.30 (2007): 12577—80

Kuhl, Patricia K. ‘Early language acquisition: cracking the speech code’, Nature Reviews Neuroscience 5.11 (2004): 831—43

Meltzoff, Andrew N., and M. Keith Moore. ‘Imitation of facial and manual gestures by human neonates’, Science 198.4312 (1977): 75—8

Meltzoff, Andrew N., and Richard W. Borton. ‘Intermodal matching by human neonates’, Nature 282.5737 (1979): 403—4

Mesz, Bruno, Marcos A. Trevisan and Mar ano Sigman. ‘The taste of music’, Perception 40.2 (2011): 209—19

Núñez, Rafael E., and Eve Sweetser. ‘With the future behind them: convergent evidence from Aymara language and gesture in the crosslinguistic comparison of spatial construals of time’, Cognitive Science 30.3 (2006): 401—50

Posner, Michael I., and Stanislas Dehaene. ‘Attentional networks’, Trends in Neurosciences 17.2 (1994): 75—9

Ramachandran, Vilayanur S., and Edward M. Hubbard. ‘Synaesthesia — a window into perception, thought and language’, Journal of Consciousness Studies 8.12 (2001): 3—34

Ramus, Franck, et al. ‘Language discrimination by human newborns and by cotton-top tamarin monkeys’, Science 288.5464 (2000): 349—51

Rochat, Philippe. Early Social Cognition: Understanding Others in the First Months of Life. Psychology Press, 2014

Rueda, M. Rosario, et al. ‘Development of attentional networks in childhood’, Neuropsychologia 42.8 (2004): 1029—40

Saffran, Jenny R., Richard N. Aslin and Elissa L. Newport. ‘Statistical learning by 8-month-old infants’, Science 274.5294 (1996) 1926—8

Schulz, Laura, Tamar Kushnir and Alison Gopnik. ‘Learning from doing: intervention and causal inference’, Causal Learning: Psychology, Philosophy, and Computation (2007): 67—85

Sigman, Mariano, et al. ‘Neuroscience and education: prime time to