Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає - Тімо Айраксінен
Чесноти несуть також шкоду іншого характеру. Багатьох чоловіків непокоїть сексуальна імпотенція. Особливо великим попитом ліки для підвищення потенції користуються в Куопіо, у Ваасі — навпаки. Нам, жителям Вааси, краще вдається природним шляхом. Але імпотенція може виникнути внаслідок тиску, що його чинять чесноти. Коли знайшов справжню жінку й узявся до розпусної діяльності, з хорошим покінчено. Жінці потрібно збрехати, що неодружений. Сказати, що партнерка розумна та приваблива, а потім використовувати її по повній програмі. Займатись оральним сексом, але так, щоб тільки вона тобі, а ти їй ні. Чоловік прагне безсоромно лупцювати жінку по сідницях і робить хитрі натяки на анальні насолоди. Жінку можна спробувати вдягнути у дешеве вбрання з секс-шопу, яке виглядало б розпусно, але ніяк не мило. Так секс відокремлюється від подружньої рутини і здіймається до вершин порочності. І це добре. Але якщо чесноти від самого початку закріпили свої позиції, загрожує імпотенція. В уяві зринають розпусні образи, з якими чеснотам справитися не сила. Збудження сягає піку, і потреба бере своє. Саме так мають діяти керовані вади. Чоловік малює в уяві розпусні образи, які ледь не переступають межі законності, а отже, підлягають реалізації. Втім, вони зовсім не схожі на рутину і тому розпусні. Їхня ціль — прикрашати сексуальне життя пересічної людини, яке без них було б нудним і трудомістким. Двоє лягають одне на одного, припасовують свої статеві органи і виконують складні рухи з перемінною швидкістю. Розпуста робить діяльність творчою і захопливою. Діяч упевнений, що неодмінно мусить отримати ще.
Якщо чесноти надто сильні, розпусного акту напевне не вийде. Виникає імпотенція, чоловічий член не твердіє достатньо, аби запхнути його у різні отвори. Може також статися так, що розпусник цілком знітиться і нічого не зможе вдіяти. Все це вплив чеснот. Чесноти не повинні контролювати думки, але контролювати думки важко. Дехто настільки невротичний, що й подумати не може про анальний секс і перегляд порнофільмів. Але доброчесність — не невроз, а невроз — не чеснота. Доброчесність робить спроби стверджувати, що розпусні думки не цікаві й не варті, аби про них думати. Вона пояснює, звідки виникає питання і чому саме ці думки підводять душу до кошика зі сміттям. Невроз — хвороба, яка інколи нагадує про себе і прикидається доброчесністю. Але невроз — просто перешкода. Тисне так, що хоч би що ти думав, а вдіяти нічого не можеш. Невротик нещасливий, це зрозуміло, і хорошого життя йому не бачити.
3.4.3. Приручення чеснот заради життя
Контролювати думки важко. Вони тікають, куди хочуть. Думки таємні й особисті. Ніхто не допоможе захиститися від тяжких дум. Ніхто не знає, що в кого на думці. Тому потрібні чесноти, добро і правильний спосіб мислення. Поганим думкам непідвладне мислення доброчесної людини. Цього вчать усіх нас у дитячому віці і до цього спонукають. Не дозволяють говорити, чого не слід, бо бог не небі бачить і думки також. Ніде ми не в безпеці, за нами весь час стежать. Так ми вчимось остерігатись інстинктів і дивних бажань. Але в будь-якому разі порочні думки вільні, на відміну від порочних дій, за які можна отримати реальне покарання. Люди вигадують немислимі речі. І секс, спиртне, порно і преса їм у цьому допомагають і дають думкам повну волю. Тому все слід планувати. Але не все легко здійснити. Імпотенція виникає, коли все гаразд і партнер збуджений. Думки не досить, якщо тіло чинить опір. Чесноти зробили своє. Доброчесна людина не здатна на зло, хоч би і хотіла.
Існує лише один спосіб. Чесноти мають бути приручені тим самим способом, що й були здобуті. Аристотель каже, що чесноти здобувають, роблячи доброчесні вчинки. Помірність здобувають помірним життям, спочатку силою, а потім добровільно. Повторів не уникнути, але врешті ми стаємо доброчесними й учимося почуття міри, як того вимагає Аристотель. Сміливими стають, роблячи сміливі вчинки. Чистота — маленька чеснота, втім, усе-таки чеснота. Тому прибираємо і миємо весь час і таким чином стаємо чистими. Справедливість — королева чеснот, і її дуже важко досягти. По-перше, важко розібратися, що таке справедливість. Теорій настільки багато, як і тих, хто їх висуває. Найкраще визначення просте: кожному його частку. Інакше кажучи, кожен отримує, що йому належиться. Ворога ненавидять, а друга люблять. Звучить просто, але не є. Потрібна практика. У кожній ситуації вибору потрібно задуматися, хто є хто і як слід учинити.
Візьмімо філософський приклад. Твій син з другом провалилися під кригу. Ти прибігаєш на берег і думаєш, що порятунок — це просто. Але потім ти усвідомлюєш, що можеш врятувати лише одного. Якщо намагатимешся врятувати обох, обоє загинуть. Що робити? У тебе є три варіанти. Перший: ти думаєш, що робити, і кидаєш жереб, кого врятувати. Можливо, твій син загине, але ти вчинив правильно. Нехай це тебе втішить. Другий: ти думаєш, кого врятувати, і вирішуєш, що, певна річ, власного сина. Витягаєш його з-під криги і бачиш, як сусідська дитина помирає. Третій: взагалі не думаєш і рятуєш власного сина (сусідський хлопчик знову ж таки гине). Як правильно вчинити? Якщо керуватися чеснотами, третя ситуація — доброчесний вибір. Батько не може врятувати когось іншого, ніж власну дитину, якщо має такий вибір, і оскільки він не може, думати тут нічого. Якщо думаєш, отже, ще недостатньо доброчесний. Ситуація, звісно, складна, адже мало на чию долю такі ситуації випадають достатньо часто. Втім, думка має бути зрозуміла. У другому варіанті думка зайва.
Вправляння у вадах відбувається таким самим чином. Роблять порочні вчинки. Це не надто складно, адже добро у людині зазвичай дуже слабо тримається і легко розтрачається. Водіння авта у нетверезому стані легко входить у звичку. Вправлятись у брехні марно, те саме стосується самонахваляння, зарозумілості та схильності недооцінювати решту. Лінь, нахабство, ненависництво та інші відразливі риси характеру швидко виявляють себе і
