rowspan = "5" align = "left" valign = "top" >старшини полковник полковник осаул підполковник сотник штабс-капітан від 2-х років, капітан чотар поручик, штабс-капітан до 2-х років хорунжий прапорщик, підпоручик підстаршини бунчужний - чотовий - ройовий - козак -
Нова проблема виникла, коли після зміни службового становища чимала кількість «отаманів» та «полковників» — колишніх прапорщиків російської та фенрихів австро-угорської армії, створюючи дисциплінарну плутанину, вперто продовжували іменувати себе «отаманами» та «полковниками», хоч уже тривалий час не обіймали ніяких відповідальних посад. Щоб розв’язати її, у липні 1919 року було створено комісію з розробки правил і термінів проходження військової служби старшинами та козаками, а також із введення персональних військових рангів. Головою комісії призначено Михайла Омеляновича-Павленка{104}. Але, на жаль, через військово-політичні зміни ця комісія так і не закінчила своєї роботи — питання з персональними рангами та «рангами по посадах» залишилося відкритим.
Тільки 12 березня 1920 р., наказом Головного Отамана УНР Симона Петлюри, було введено остаточні персональні військові ранги:
військові урядовці генерал-полковник генеральний радник генерал-поручик генеральний лавник генерал-хорунжий генеральний ранговий полковник радник підполковник дорадчий сотник адміністратор поручик лавник хорунжий ранговий підхорунжий підранговий
