Князь Михайло Чернігівський та його виклик Орді - Сергій Олегович Павленко
21 Хоча вони датуються 1244—1245 роками, можна припустити, що ставленик Михайла Всеволодовича їх висловлював і раніше. Адже, наприклад, розширені положення виступу владики Петра на Ліонському соборі 1245 року зустрічаємо і у «Великій хроніці» Матфія Парижського, датованій 1244 роком.
(обратно)22 Осінь 1239 р.
(обратно)23 Зима 1239/40 — 6.ХІІ.1240.
(обратно)24 Тобто це питання залишили відкритим. У Києві правив тисяцький Данила Галицького Дмитро.
(обратно)25 Про «тривалу облогу» Києва пише у своїх записках Плано Карпіні.
(обратно)26 Ярослав Всеволодович, брат Юрія Всеволодовича.
(обратно)27 Тьма — десять тисяч.
(обратно)28 Або його нащадків.
(обратно)29 Син Мстислава Глібовича.
(обратно)30 «Історія монголів» Плано Карпіні вперше вийшла в перекладі російською мовою лише у 1911 році (СПб). Основні ж дослідження щодо «Сказання про князя Чернігівського» були зроблені у XIX столітті.
(обратно)31 У ньому були навіть тексти домонгольського часу.
(обратно)32 Борисоглібський монастир, зруйнований у 1239 році, відновлено у XVI ст. Сюди у 1679 році була перевезена Новгород–Сіверська друкарня. Монастир закрито у 1786 році.
(обратно)33 Мито.
(обратно)34 Давати коней.
(обратно)35 Митрополит Кирило, який здобув найвищу церковну посаду на Русі за сприяння Данила Галицького, ворогував з ростовськими єпископами як «тартарськими угодниками». Не був він прихильний і до Чернігова. Адже довгий час перебував у князівському таборі, де Михайло Чернігівський вважався ворогом №1.
(обратно)36 14 лютого, очевидно, вже 1579 року мощі князя та його боярина зустріли церковники з хрестами, цар і цариця, «и множество народа всякого, жен и детей».
(обратно)37 Єпископ Варлаам знайшов його біля 1575 року у Махрищському монастирі. Сюди житіє потрапило з Євфімієвого монастиря. Воно було написане іноком Григорієм орієнтовно у 1558 році на основі іншого первинного житія.
(обратно)38 Під час оприччини у Покровському монастирі опозиційно настроєні черниці, колишні дружини страчених бояр, підносили у народі святість померлої Соломії, першої дружини Василя III, що непокоїло царя. У противагу діям монашок–аристократок він посприяв поширенню слави про чудодійства дочки Михайла Всеволодовича.
(обратно)39 Похований у Брянському монастирі.
(обратно)40 Після смерті короля вона вийшла заміж за магната Завіші з міста Рожмберка.
(обратно)41 Ім’я невідоме.
(обратно) (обратно)Оглавление Вступ Розділ I З РОДУ ОЛЬГОВИЧІВ Розділ II СПРАВЕДЛИВИЙ КНЯЗЬ Розділ III ВОЛОДАР КИЄВА, ГАЛИЧА Й ЧЕРНІГОВА Розділ IV НЕПОЧУТИЙ ГОЛОС Розділ V БЕЗ ВЛАДИ Розділ VI ВИКЛИК ОРДІ Розділ VII ЗМІНА ОРДИНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ Розділ VIII МУЧЕНИКИ
