Українські традиції - Автор невідомий
В Діяннях Апостолів не згадується, куди апостол Петро пішов після свого звільнення. Відомо тільки про те, що він брав участь в Соборі, де довелось йому розв'язувати спірне питання між віруючими. Після цього був у Кесарії, Антіохії та інших містах Малої Азії і, зрештою, прибув до Рима.
У Римі святий апостол Петро проповідував віру Христову, примножував число християн. У Римі він викрив волхва Симона, який видавав себе за Христа. Навернув до Христа двох улюблених дружин Нерона. З Риму на 67 році по Р. X. апостол Петро написав своє соборне послання до християн.
Розгніваний цар Нерон за смерть Симона і за навернення до християнства двох своїх жінок наказав схопити апостола Петра і стратити, розп'явши його на хресті. 29 червня 67 року по Р. X апостол був розп'ятий. Він попросив, аби його розп'яли головою вниз, показавши різницю між своїми стражданнями і стражданнями свого Божественного учителя. Тобто він вважав, що негідний померти однаково з Ісусом Христом. Апостол Петро був страчений приблизно на 75-му році свого життя і похований Св. Климентом у Римі. Над його гробницею був збудований прекрасний храм.
Св. апостол Павло, названий до свого апостольства по-єврейському Савлом, був родом єврей з міста Тарса в Кілікії, мав право римського громадянства, яке було дане його предкам (Діян. XXII, 25—29).
Виступаючи перед народом в Єрусалимі, він говорив: «Я іудеянин, що родився в кілікійському Тарсі, а вихований у цім місті, у ніч Гамаліїла докладно навчений закону отців; горливець я Божий, як і всі ви сьогодні. Переслідував я аж до смерті цю путь, і в'язав, і до в'язниці вкидав чоловіків і жінок, як засвідчить про мене первосвященик та вся старшина. Я від них був узяв навіть листа на братів і пішов до Дамаска, щоб тамтешніх зв'язати й привести до Єрусалима на кару.
І сталось, як у дорозі я був і наближався до Дамаска опівдні, то ось мене нагло осяяло світло велике з неба! І я повалився на землю і голос почув, що мені говорив: «Савле, Савле, чому ти мене переслідуєш?» А я запитав: «Хто ти, Господи?» А Він мені відказав: «Я Ісус Назарянин, що Його ти переслідуєш…» А ті, що зі мною були, правда, бачили світло, але не почули вони того голосу, що мені говорив. А я запитав: «Що я, Господи, маю робити?» Господь же до мене промовив: «Уставай та й іди до Дамаска, а там тобі скажуть про все, що тобі призначено робити». А від ясноти того світла невидющим я став… І присутні зі мною за руку мене повели, і до Дамаска прибув я.
А один муж Ананій, у Законі побожний, що добре свідоцтво про нього дають усі іудеї в Дамаску, до мене прибув і, ставши, промовив мені: «Савле, брате, стань видющим!» І я хвилі тієї побачив його. І озвавсь він до мене: «Бог отців наших вибрав тебе, щоб ти волю Його зрозумів і щоб бачив ти Праведника, і почув голос із уст Його. Бо будеш ти свідком йому перед усіма людьми про оте, що ти бачив та чув! А тепер чого гаєшся? Уставай та охрестися, і обмий гріхи свої, прикликавши ймення Його!»
І сталося, як вернувся я в Єрусалим, і молився в храмі, та в захоплення впав я, і побачив Його, що до мене сказав: «Поспіши, і піди хутчій з Єрусалима, бо не приймуть свідоцтва твого про Мене…» А я відказав: «Самі вони, Господи, знають, що я до в'язниць садовив та бив по синагогах отих, хто вірує в Тебе. А коли лилася кров Твого свідка Степана, то сам я стояв та вбивство його похваляв, і одежу вбивців його сторожив…» Але Він до мене промовив: «Іди, бо пошлю Я далеко тебе, – до поган!» (Діян. XXII, 3—21).
В Апостольських діяннях описано, як апостол Варнава прибув до Єрусалима посередником між апостолом Павлом та іншими апостолами, які все ще боялись колишнього гонителя християн, не вірячи йому. Там же розповідається про його апостольські труди в Антіохії, про те, як він і Варнава відпливли на о. Кіпр, де правитель острова Сергій Павел, побачивши чуда, які творились апостолами, почав вірити в Христа. В Лістрі апостол Павло зцілює кривого від народження. Це чудо справило таке сильне враження, що народ став називати апостолів богами і хотів на їх честь принести жертву. З труднощами апостоли переконували народ, що вони не боги, а прості люди, і щоб люди їм не приносили жертви, а щоб прийшли до них, аби вони змогли навернути їх до віри Христової.
Але люди, підбурювані іудеями, забувши про те, яке чудо зробив Павло, накинулись на нього і побили його камінням, і, вважаючи його за мертвого, виволокли його за місто. Але Господь зберіг слугу Свого, і апостол Павло зовсім здоровий повернувся до міста і звідти, разом з Варнавою, вирушив в інші місця: був у Македонії, відвідав Солунь і Афіни і, з учнями своїми Силою та Тимофієм, проповідував Слово Боже в Коринфі та Ефесі.
В Ефесі Апостол поширював слово Боже майже три роки. Після Ефесу він попрямував до Єрусалима. По дорозі заїхав у Кесарію. Там його умовляли не їхати до Єрусалима. В Єрусалимі апостола посадили у в'язницю, але він виправдався перед іудейським синедріоном. Воїни переправили його до Кесарії, де він два роки був ув'язнений. Цар Агріппа присудив відбути Павлові до Рима на суд кесаря. Корабель, на якому плив Павло, потонув, але Господь врятував апостола Павла та інших людей. А коли прибув апостол Павло до
