Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2 - Ярослав Юрійович Тінченко
По закінченні училища молоді люди випускалися за трьома розрядами:
а) 1-м — підпоручиками, з даруванням старшинства в 1 рік (тобто наступне звання вони мали отримати вже не через 4, а через З роки);
б) 2-м — підпоручиками, але — без дарування старшинства (як правило, до 2-го розряду належали розбишаки);
в) 3-м — прапорщиками, з правом вислуги у чин підпоручика через півроку (здебільшого за цим розрядом закінчували училища колишні солдати — малограмотні, проте — блискучі стройовики та стрільці).
г) з солдатів, які мали початкову освіту, відслужили в армії не менше року, були рекомендовані своїм командуванням для вступу до училищ та успішно склали вступні іспити. (Таких теж був досить великий відсоток).
Назви військових звань у козацьких військах і кавалерії відрізнялися від найменувань чинів в інших родах військ. Так, якщо до піхоти, артилерії та інженерних військ виходили підпоручиками, то до кавалерії — корнетами, а до козацьких військ — хорунжими. Наведемо порівняльну таблицю військових звань російської армії:
піхота, артилерія, інженерні війська Кавалерія Козацькі війська нижні чини рядовий єфрейтор[1] єфрейтор приказний молодший унтер-офіцер[2] молодший унтер-офіцер молодший урядник старший унтер-офіцер[3] старший унтер-офіцер старший урядник фельдфебель вахмістр вахмістр обер-офіцери прапорщик підпоручик корнет хорунжий поручик поручик сотник штабс-капітан штаб-ротмістр підєсаул капітан ротмістр єсаул штаб-офіцери підполковник підполковник військовий старшина полковник
