Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Наука, Освіта » Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів

Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів

Читаємо онлайн Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів
підстави, передбачені законом», тобто не встановив вичерпного переліку підстав звільнення від відбування покарання.

До таких у чинному Кримінальному кодексі України, зокрема, відносять такі види звільнення від відбування покарання, як: а) звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75—79); б) звільнення від відбування по­карання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83); в) звільнення від відбування покарання за підставами, вказаних у розділі ІІ При­кінцевих та Перехідних положень.

Стаття 153. Припинення відбування покарання і порядок звільнення

1. Відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні по­сади або займатися певною діяльністю, арешту, обмеження волі, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі при­пиняється в першій половині дня останнього дня строку покарання з ураху­ванням тих змін, які можуть бути внесені у строк покарання відповідно до закону.

2. Засуджені до арешту, обмеження волі або позбавлення волі після від­буття строку покарання, призначеного вироком суду, звільняються в першій половині останнього дня строку покарання.

Якщо строк покарання закінчується у вихідний або святковий день, засу­джений звільняється у передвихідний або передсвятковий день.

При обчисленні строків місяцями строк закінчується відповідного числа останнього місяця, а коли цей місяць не має відповідного числа — в останній день цього місяця.

3. З особою, яка звільняється, проводиться повний розрахунок, поверта­ються особисті документи, цінності та речі, які їй належать, видаються гро­ші, що зберігалися на її особовому рахунку, а також довідка встановленого зразка, де зазначаються підстави звільнення. На прохання особи, яка звіль­няється, видається характеристика.

4. Паспорт особі, яка звільняється від відбування покарання у виді ареш­ту, обмеження або позбавлення волі, видається при звільненні. При відсут­ності паспорта в особовій справі засудженого адміністрація установи вико­нання покарань завчасно вживає заходів щодо його одержання.

5. Дострокове звільнення від відбування покарання проводиться у день надходження відповідних документів, а якщо документи одержані після за­кінчення робочого дня — у першій половині наступного дня.

6. Кримінально-виконавча інспекція в день закінчення строку покарання у виді громадських чи виправних робіт, а при звільненні за іншими підстава­ми — не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідних доку­ментів направляє повідомлення власнику підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу, де засуджений відбував покарання, про при­пинення виконання громадських робіт чи відрахувань з його заробітної плати.

Засудженому за його вимогою може видаватися довідка про відбуття по­карання або про звільнення від нього.

1. Припиняти — переставати робити що-небудь; переставати відбуватися, виявлятися (про процес, дію, діяльність, зв’язок, стосунки тощо). Для осіб, які були засуджені до покарань, зазначених у ч. 1 статті, що коментується, кримі­нально-виконавчі відносини з органами і установами виконання покарань при­пиняються в першій половині для строку покарання з урахуванням тих змін, які можуть бути внесені у строк покарання відповідно до закону. Такі зміни, зокрема, можуть бути внесені шляхом застосування амністії, акта помилуван­ня, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК), за­міни покарання більш м’яким (ст. 82 КК) та в інших випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Разом з тим, як зазначено у п. 29 постано­ви Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про прак­тику призначення судами кримінального покарання», покарання має бути ви­значене у вироку так, щоб під час його виконання не виникло жодних сумнівів стосовно його виду і розміру. При цьому, згідно зі ст. 335 КПК України у резо­лютивній частині обвинувального вироку повинні бути зазначені вид і роз­мір не тільки основного, а й додаткового покарання, призначеного засуджено­му за кожний злочин, а також за сукупністю злочинів (ст. 71 КК) або вироків (ст. 72 КК).

Питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при вико­нанні вироку, включаючи застосування кримінального закону, що має зворот­ну силу, відповідно до частин 2, 3 ст. 5 КК України, вирішуються судом, який постановив вирок (ч. 1 ст. 409 КПК).

2. Про початок і кінець строку покарання див. коментар до ст. 136 КВК України. Засуджені, що вказані у ч. 2 статті, що коментується, звільняються від відбування покарання в першій половині останнього дня строку покарання.

3. Про вихідні дні див. коментар до ст. 119 КВК України. Перелік святко­вих днів визначений у ст. 73 КЗпПУ. Звільнення засуджених у передвихідний або передсвятковий день здійснюється у першій половині цього дня.

4. Повний розрахунок з особою, яка звільняється від відбування пока­рання, — це виплата їй усіх сум, які є на її особовому рахунку. Як зазначено у ст. 116 КЗпПУ, при звільненні працівника такі виплати провадяться в день звільнення.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, влас­ник або уповноважений ним орган у всякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнико­ві сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпПУ, при відсутності спору про їх роз­мір підприємство, установа, організація повинні виплатити його середній за­робіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в ст. 117 КЗпПУ відшкодування; в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який ви­носить рішення по суті спору.

5. Документ (лат. documentum — навчальний приклад; свідчення, доказ) — матеріальна форма відображення, поширення, використання і зберігання інфор­мації, яка надає їй юридичної сили. Одним із видів нормативно-правових до­кументів є індивідуальні документи особи (атестат, диплом, паспорт тощо). При цьому відомості, що містяться в документі, мають бути прийнятими для обробки людиною або машиною і мати, згідно

Відгуки про книгу Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: