Прокрастинація - Джейн Б. Бурка
Владу аутсайдерам! Боротьба за допомогою прокрастинації також виникає в ситуаціях, коли існує формальна ієрархія повноважень — і ви не стоїте на її вершині. Вже сам той факт, що хтось має владу над вами, може викликати у вас відчуття власної мізерності та безпорадності. Ця реакція часто виникає у високоавторитарному корпоративному, навчальному чи родинному середовищі, де підлеглі чи молодші прагнуть посилити відчуття власного впливу і створюють затримки із виконанням завдань, доручених їм старшими за посадою чи за віком.
Може, ви запізно здаєте звіти або відкладаєте підготовку презентацій для вчителя чи керівника, хоча для друзів ви все робите вчасно. Якщо, відкладаючи, ви переживаєте, чи на рівні буде ваш звіт, презентація або якими вони будуть порівняно з роботами інших, ваша прокрастинація, можливо, більше пов’язана зі страхом оцінювання, аніж зі страхом програти в боротьбі. Але якщо ви ловите себе на думці: «Це безглузде завдання. Не хочу я його робити!», або ж: «А чого це я маю виконувати його так, як скаже вона?» — тоді ви, імовірніше, ведете боротьбу за владу. У таких ситуаціях прокрастинація може бути засобом для вирівнювання. Ваш керівник здається вам менш владним, тому що йому чи їй не вдалося примусити вас закінчити роботу вчасно. Вам здається, що ви краще контролюєте ситуацію, тому що працюєте на своїх власних умовах — із запізненням.
Відчепися від мене! Трапляються випадки, коли людина відчуває обмеження не так через правила або чиюсь владу, як через чиюсь нав’язливість. Прокрастинація стає способом протидії такій нав’язливості. Вам може здаватися, що хтось вторгся на вашу особисту територію, як у випадку з жінкою, що сердилася на сусідку через те, що та вперто намагалася випитати таємний родинний рецепт: «Як вона могла питати про це?! Вона ж знає, що це таємниця». І замість відповісти на це прохання: «Ні», жінка казала сусідці, що рецепт у неї десь є — а тоді весь час «забувала» його переписати. «Врешті-решт я прокрастинувала понад три місяці, а сусідка здалась і перестала питати. І я відчула таке полегшення, що вона врешті дала мені спокій!» Звичайне собі прохання може видаватися нав’язливим, якщо ви не знаєте, як відмовити; прокрастинація іноді здається єдиним способом, яким ви можете сказати «ні».
Іноді людям здається, що їм нав’язують якесь завдання, витрачати свій час та сили на яке вони не вважають необхідним. Згадайте, яке у вас виникає відчуття, коли на початку січня ви отримуєте поштою незмінні форми податкової декларації. Один прокрастинатор зауважив: «Коли ці форми приходять, здається, що вони займають весь простір дому. Тому я кладу їх у шухляду і забуваю про них. Це дає мені можливість тішитись іншими сферами мого життя — принаймні якийсь час».
Буває, що нав’язливими здаються навіть ті речі, яких ви бажали самі. Протягом місяців молодий чоловік відкладав розміщення в інтернеті оголошення про продаж своєї машини і врешті зробив це. Того ж дня, коли з’явилося оголошення, він отримав 30 відповідей, але не відповів на жодну. «Їх було просто забагато! Всі ці люди переслідували мене і чогось від мене хотіли. Мені хотілося сказати їм: відчепіться і дайте мені спокій. Звісно, це було дурістю, адже це я розмістив оголошення. Та коли люди на нього відповідали, мені здавалося, що мене переслідують, тож я на них не реагував».
Перемогти годинник. На відміну від відчуття безпеки, яке може давати прокрастинація у випадку з нав’язливістю, бувають ситуації, коли прокрастинація дає людині підсилене відчуття небезпеки й ризику. Люди, які люблять ризик, описують раж, який вони відчувають, коли «ходять по лезу». Довести ситуацію до межі та вийти сухим із води — ось що викликає у них захват. Щоб отримати це відчуття ражу, вони катаються на гоночних автомобілях, грають на біржі, лазять по скелях, розвивають бізнес з нуля або вдаються до ризикованих пригод — азартних ігор чи незахищеного сексу. Вони отримують захват, коли фліртують з небезпекою і витягують себе з неї завдяки власним хитрощам і вмінням. Ваші органи чуття перебувають у повній бойовій готовності, адже на кожному кроці ви ризикуєте роботою, безпекою чи життям.
Деякі прокрастинатори переживають подібне відчуття ризику, коли відкладають справи на останній момент. Вони заходять так далеко, що їхньому життю та добробуту загрожує небезпека. Як описав це один прокрастинатор, «це наче ти йдеш уздовж дуже вузької скелі, щоб побачити, як близько до краю тобі треба підійти, перш ніж упасти. Ти ніколи не знаєш, вийде у тебе цього разу чи ні». Скільки ще пізніх здач витримають ваші викладачі, перш ніж вас витурять? Як довго ви можете затримувати роботу, яку робите для клієнта, перш ніж вас звільнять з роботи або притягнуть до суду? Скільки ще терпітиме ваш партнер, перед тим як оскаженіє та вирішить від вас піти? Врешті, коли для втечі не залишається жодного шансу, ці прокрастинатори починають діяти. Якщо їм пощастить і вони виживуть, вони тішитимуться й тріумфуватимуть.
Смак помсти. Прокрастинація також здатна підсолодити переможний смак помсти. Якщо хтось зробив вам боляче, знехтував вами, розізлив чи зрадив вас, ваша прокрастинація може слугувати вам для відплати. Може, колега якось розкритикував вашу роботу; може, чоловік або дружина звертає на вас менше уваги, ніж вам хотілося б; може, ваш керівник змінив правила без попередження. Прокрастинація може стати вашим способом зробити боляче або незручно тим, хто зачепив вас.
Наприклад, начальнику потрібен ваш квартальний звіт про продажі, щоби підготуватися до зустрічі з президентом компанії. Коли ви відкладаєте це, ваш бос погано виглядає в очах власного боса, і в глибині душі це вас тішить. Або, припустимо, ви не дуже ретельно готувалися до занять, бо відчували, що викладачка замало часу витрачає на планування лекцій. Іспит ви пропускаєте, але вам вдається переконати викладачку провести додатковий іспит. Тепер їй доведеться розробити новий іспит спеціально для вас і знайти у своєму графіку час, коли ви могли би його здати.
Найголовніша битва. Найскладнішою
