Мистецтво мріяти. Як отримати те, чого насправді бажаєш - Барбара Шер

• Якщо вас не заохочували досліджувати ВСІ ваші таланти й захоплення, розділи 3 і 4 (особливо пункт «П’ять життів») допоможуть згадати ті з них, про які ви самі геть забули, і покажуть, як ефективно їх задіяти.

• Якщо вам не дозволяли скаржитись і не співчували, натомість переконували кинути все, вам стане в пригоді розділ 5 «Важкі часи, або Сила негативного мислення».

• Якщо вас не рятували з якоїсь халепи без дорікань, ви отримаєте беззастережний дозвіл робити безглузді помилки в розділі 9 «Як упоратись зі страхом і перемогти: перша допомога».

• Якщо поряд із вами не було переможців, які раділи вашим успіхам, розділ 7 («Толока»), розділ 10 («Не-робіть-цього-самі») та епілог («Вчимося жити з успіхом») порадять, як заохотити друзів і родину перемагати разом із вами. Але вся ця книжка написана з надією, що ми зможемо поступово перетворити пустелю навколо нас – із рідкісними оазами знаменитостей – на всесвітній сад переможців, які радіють успіхам одне одного.

Частина ІІ

Вчимося бажати

Розділ 3. Пошуки стилю

Я хочу, щоб ви почали справжнє життя, поглянувши з любов’ю на власний стиль: як ви вдягаєтесь, як декоруєте свою квартиру або будинок, які кольори, їжа, фільми, музика й книжки вам подобаються, і ще на тисячу дрібних деталей, яким ви надаєте перевагу, обираючи щось до смаку.

Ми зазвичай вважаємо особистий стиль чимось не дуже важливим – цікавим, але доволі банальним та необов’язковим; дивимося на нього як на гру, що її можна дозволити собі у вільний час, коли вже подбали про серйозні справи. Ми думаємо про стиль в останню чергу, намагаючись знайти ключ до успіху. Однак після спогадів про те, яке заняття вам найбільше подобалося в дитинстві, та фантазій на тему, ким би ви хотіли бути, ваш стиль – це найцінніша підказка для розкриття власного генія.

Саме через те, що йому не надають великого значення, стиль залишається для вас якнайширшим полем вільної гри та вільного вибору. Ваші найглибші ресурси: талант, уява, індивідуальність – не можуть бути повністю придушені. Вони повинні якось про себе заявляти. І вони роблять це – у тій єдиній «безпечній» сфері, яку суспільство залишило вільною від очікувань та можливих наслідків. Ваш стиль необхідно тільки помітити й серйозно взяти до уваги, аби розпочати плести цінну провідну нитку в напрямку дизайну вашого життя.

Якщо це здається вам перебільшенням, можете переконатися самі. Ось проста вправа, яка відкриє для вас неочікувану значущість власного стилю. Її придумав Джек Кенфілд, директор Інституту холістичних досліджень в Амхерсті, штат Массачусетс, і це одна з моїх улюблених.

Вправа 4: Я – колір

Оберіть колір, який вам найбільше до душі. Це не означає, що він завжди ваш улюблений або що йому ви постійно надаєте перевагу в одязі – хоча таке теж може бути. Найкращий спосіб обрати – подивитися на палітру кольорів. Також я б хотіла, щоб під час виконання вправи цей колір був у вас перед очима. Отже, ви можете проглянути яскравий глянцевий журнал… або роззирнутися навколо в пошуках кольору, який впаде вам в око, – може, ви побачите його на картині чи естампі, стільці чи килимі в кімнаті, де сидите зараз. Або ж у вас є дитячий набір кольорової крейди, олівців чи фарб, який дасть широкі можливості для вибору. (Пам’ятаєте те чудове відчуття, яке охоплювало вас, коли ви відкривали абсолютно нову коробку із сорока вісьмома гостро заточеними олівцями й вирішували, яким першим почати малювати: сріблястим? рожевим? зеленим?)

Далі я пропоную вам рольову гру. Маєте уявити, що ви є цим кольором, і говорити від його імені. Він-бо сам не може сказати, що означає бути фіолетовим, жовтим або чорним. А ви повинні розповісти, як воно – бути вашим кольором.

Візьміть аркуш і починайте писати: «Я червоний», або «Я жовтий», або «Я небесно-синій» – будь-який колір, що ви обрали. Не пишіть: «Мені подобається синій, тому що…» або «На мою думку, блакитний – це…» З цієї миті ви є кольором.

Тепер кількома словами або реченнями скажіть, які риси притаманні вам саме як цьому кольору. Наприклад: «Я темно-синій. Я спокійний і глибокий, наче океан». Або: «Я жовтий. Енергійний, розумний, професійний, але теплий». (Увага: не дайте цим відповідям вплинути на ваші. Правильних відповідей у цій вправі немає. Якщо чорний колір здається вам затишним, білий – гнітючим, а синій – життєрадісним, чудово!)

Це оманливо проста вправа, котра насправді може дуже багато розповісти про вас, тому я поділю інформацію, яку вона дає, на три частини, і кожна з них веде до окремого блоку питань і вправ, предметом яких є: вибір та особистість, унікальність проти змагальності, позитивні якості та «об’єктивність».

І. Вибір та особистість

Перше, на що ви, мабуть, звернули увагу, – це те, що вам знадобилося досить багато часу, щоб обрати улюблений колір. Ви почувалися дуже вибагливим, обирали ретельно, і вам було складно прийняти рішення. Це властиво багатьом людям, і для цього є вагома причина: ви не хотіли зробити хибний вибір.

Десь у глибині душі залишилося дуже мало речей, які ви готові відстоювати. Саме до них належать ваші смаки. Ви будете за них боротися. Коли йдеться про колір, чи кращий рецепт приготування курки, чи про те, який вигляд матиме ваш будинок, яку зачіску обрати, або що краще – опера чи Елвіс Преслі, ви стоятимете не на життя, а на смерть – тому що це визначає вашу індивідуальність.

Ви обираєте колір так ретельно, адже підсвідомо, напівсвідомо відчуваєте: стиль – це щось нетривіальне. Обираючи колір, музику, краватку або візерунок для фіранок, ви не просто робите приємність чи догоджаєте собі. Ви заявляєте про себе. Ви говорите: «Ось такий я є!» Саме тому подібні ситуації нібито «звичайного» вибору такі важливі для вас.

Пам’ятаючи про це, подивімося уважніше на ваш стиль.

Вправа 5: Гра в приватного детектива

Зіграйте в детектива. Понишпорте по своєму будинку чи кімнаті, ніби ви приватний детектив, який намагається з’ясувати, хто тут живе, орієнтуючись на стиль помешкання. Зрештою, якоюсь мірою ви також робите спробу дізнатися щось про незнайомця. Ви йдете стежками й вивчаєте відбитки пальців унікальної особистості, якою можете виявитися для себе після закінчення пошуків.

Зазирніть у шафи для одягу, на кухню,