Коли сонце було богом - Зенон Косидовський
24
Шумери й Римляни — порівняння історичної ролі шумерів і римлян незакономірне. Шумерійське об'єднання відбиває епоху переходу суспільства від первісно-общинного ладу до рабовласництва, тоді як Римська держава є явище розвиненого рабовласницького ладу, причому агресія Риму була спрямована переважно проти народів з давнішою культурою, які в історичному розвитку стояли вище за римлян (Греція, країни переднього Сходу, Єгипет і т. д.).
25
Секуляризація — процес усунення церкви з окремих галузей життя.
26
Гіпарх — славетний старогрецький астроном (жив II ст. до н. е.); його вважають батьком наукової астрономії.
27
Птолемей (Клавдій) — грецький географ і астроном, автор «Птолемеєвої системи» світу; жив у Олександрії в першій половині II ст. н. е. У своєму творі «Географія» узагальнив великий фактичний матеріал, накопичений попередніми дослідженнями античних учених.
28
Страбон — Грецький географ і історик епохи Августа (кінець І ст. до н. е. — І ст. н. е.).
29
Плутарх — відомий грецький історик (46-120 рр. н. е.), автор «Порівняльних життєписів».
30
Гема — дорогий камінь з вирізаними на ньому оздобами.
31
Робесп'єр, Максиміліан — видатний діяч Великої Французької революції, вождь якобінців — лівої партії дрібної буржуазії, головний натхненник революційного терору 1793-94 рр., страчений після контрреволюційного перевороту 1794 р.
32
Скарабеї — вид жуків-гнойовиків; у Стародавньому Єгипті скарабеїв вважали священними, а їхні фігурки з коштовного каменю або з поливаної глини правили за амулети, печаті й медалі.
33
Фіви — столиця Єгипту за доби Середнього та Нового царства. За часів Стародавнього царства столиця була в Мемфісі.
34
Піраміди Хеопса, Хефрена, Мікеріна — три так звані великі піраміди в м. Гізі поблизу Каїра. Належали царям IV династії — Хуфу (в грецькій транскрипції- Хеопс), Хафра (Хефрен) та Менкаура (Мікерін, чи Міцерін).
35
Бібл — місто у Фінікії.
36
Щодо хронології Стародавнього Єгипту також є серйозні розбіжності. Наприклад, дата об'єднання Верхнього і Нижнього Єгипту за царя Менеса коливається між 5867 і 2224 рр. до н. е. З. Косідовський приймає дату близько 2900 р.; радянські історики визнають 3000 або 3200 рр. Відповідно коливаються й дати пізніших періодів (Стародавнє царство).
37
Регентство — тимчасове управління державою, доручене одній особі або кільком на час хвороби, тривалої відсутності чи неповноліття монарха.
38
Узурпатор — особа, що незаконно захопила владу.
39
Політеїзм — одночасне вшанування багатьох богів (на противагу моьотеїзмові — поклонінню одному богові).
40
Мойсей — біблійний пророк, законодавець єврейського народу. Згідно з легендою, вивів євреїв з Єгипту, йому приписується авторство П'ятикнижжя (Тори) — однієї з найважливіших складових частин Старого завіту.
41
Верхній і Нижній Єгипет.
42
Інтарсія — техніка декоративного оздоблення предметів візерунками, складеними з кусків різного дерева, що вставляються у навмисне видовбані місця.
43
Агамемнон, Ахіллес, Одіссей, Менелай — герої поем Гомера «Іліада» та «Одіссея».
44
Еней і Анхіз — герої поеми Вергілія «Енеїда».
45
Софокл — великий старогрецький драматург (бл. 495–405 рр. до н. е.); автор трагедій «Едіп — цар», «Едіп в Колоні», «Антігона» та ін.
46
Фукідід — видатний грецький історик (жив у другій половині V ст. до н. е.); написав історію Пелопоннеської війни.
47
Адріан — римський імператор (117–138 рр. н. е.).
48
Есхіл — великий старогрецький драматург, (525–456 рр. до н. е.). Автор трагедій, серед яких важливе місце займає трилогія «Орестея» («Агамемнон», «Хоефор», «Евменіди»), присвячена трагічній історії сім'ї Агамемнона.
49
Сенкевич, Генріх — видатний польський письменник другої половини XIX ст.
50
Трирема — у стародавніх греків та римлян — судно з трьома ярусами весел.
51
Форум — місце народних зборів у римлян.
52
Дорійський стиль — в архітектурі відзначається простими колонами й капітелями без прикрас. Капітель — розширена верхівка колони.
53
Базиліка — в античних містах — будинок для громадських і державних установ (від грецького слова «базилевс» — цар). Зараз цим словом називають певний тип архітектурної споруди — видовжену прямокутну будівлю з рівномірною на всьому протязі покрівлею.
54
Квадрига — колісниця в стародавніх римлян, запряжена учотирикінь.
55
Таціт — найвидатніший римський історик (55-120 рр. н. е.), автор ряду творів («Германія», «Історії», «Аннали» та ін.).
56
Пліній Молодший — староримський письменник і державний діяч (близько 62 — близько 114 рр. н. е.). Відомі його листи, що дають широку картину життя Римської імперії.
57
Аттіка — оздобна стінка над фронтоном будинку, яка затуляла дах.
58
Марк Аврелій — римський імператор (161–180 рр. н. е.); уславився як видатний філософ.
59
Август (Октавіан) — перший римський імператор (27 р. до н. е. — 14 р. н. е.).
60
Корінфський стиль в архітектурі — стиль, характерний колонами з капітеллю у формі келиха, складеного з листків аканту.
61
Клака — за старих часів, а також у сучасних капіталістичних країнах — група «глядачів», навмисне найнятих, щоб створити успіх окремому артистові, спектаклеві, драматургові або композиторові гучними аплодисментами, чи, навпаки, провал — свистом і криком.
62
Сулла — римський диктатор (138-78 рр. до н. е.); політичний діяч останнього періоду Римської республіки. Провадячи терор проти прихильників свого противника Марія, видавав так звані проскрипції — списки осіб, поставлених поза законом, майно яких забирав у казну.
63
Меандри — орнамент, що в ньому зігнуті лінії перетинаються під прямим кутом.
64
Епікур — римський філософ-матеріаліст (342–270 рр. до н. е.); відстоював право людини на радощі життя.
65
Доміціан — римський імператор (81–96 рр.), уславився терором, конфіскаціями маетностей тощо; убитий змовниками.
66
Евріпід — великий старогрецький драматург (близько 480–406 рр. до н. е.); автор трагедії «Іпполіт», «Медея», «Електра», «Іфігенія в Тавріді» та ін.
67
Менандр — великий старогрецький драматург (близько 343 — близько 291 рр. до н. е.); перший почав писати на побутові теми.
68
Зенон — старогрецький філософ (близько 336–364 рр. до н е.), засновник школи стоїків, яка вчила, що людина залежить від долі і завдання її — звільнитися від пристрастей і жити, скоряючись розумові.
69