Відлюбилося - Інна Турянська
Каріна озирнулася зустрічаючись із жінкою років сорока п'яти. Елегантно одягненою та з короткою зачіскою.
— Доброго дня, Клавдіє Олександрівно, – посміхнувся Тимофій до викладачки.
Каріна схоже здивованою не була, бо схоже цього оболтуса дійсно знав весь коледж.
— Ви щось сьогодні за швидко прийшли, – сказав Тимофій зиркаючи на годинник, лиш на десять хвилин запізнилися.
— Тимофію Єременко, – здійняла одну брову догори викладачка, — У вас, що пар немає?
— Ваших? – всміхнувся хлопець, — Вже точно ні, Клавдіє Олександрівно, тому можете не лякати мене перездачею.
— Тимофійку, – сказала жінка. — Я рада, що мій предмет ти вже здав, а от Карінина сесія лиш попереду, – говорила поглядаючи на перелякану дівчину.
— Клавдіє Олександрівно, мені от тільки що Карінка говорила, що не збирається ходити на перездачі, – говорив дивлячись на ніяковіючу Каріну, — Тож схоже вона планує вправно зубрити ваш предмет, – сказав Тимофій підіймаючись з лавки.
— Пака, Карінко, і до побачення Клавдіє Олександрівно, – сказав Тімоха демонстративно кланяючись викладачці, на що та лиш закотила очі.
Каріні нічого не залишалося як зайти разом з викладачкою в аудиторію. Дівчина відчувала як вогнем палали її щоки. Їй було соромно перед групою, викладачкою, самою собою. Тихо опустилася поруч Лідки, що вже чекала деталей.
— Ти чого це злюща така? – не втрималася подруга, бачачи як Каріна нервово стискає кулачки.
— Нічого, – коротко відповіла.
— Образив тебе чим цей бабій?
— Та ні…все гаразд.
— Каріно, ви замало в коридорі наговорилися? – запитала викладачка, на що Каріна вино опустила очі. — Я побачу як багато ви говоритимете сесії.
Каріна рідко потрапляла в незручні ситуації і бути через це в центрі уваги їй точно не доводилося. Тепер усі в групі і навіть викладачі знають про причину її червоних щічок.
Клавдія Олександрівна щось монотонно розповідала, вже може й забувши про Каріну та Тимофія, але от сама Каріна все ще ніяковіла від цієї ситуації. Вже хвилювалася щодо майбутніх заліків.
