Есміна. Таємниця крижаної королеви - Юлія Богута

— А-а-а-а-а-а...? — скептично протягнув чоловік, але я поспішила перебити його. 

— А те, що студенти з нього знущатимуться ще більше, він не врахував, — розвела руками, забираючи гроші, які Джері залишив на столі. — Крім тортика нічого не треба? 

— Вихідний треба. Але боюсь, в магазині його не продають...

— Якби продавали, я б теж не відмовилась, — посміхнулась до Джері й вийшла за двері. 

На коридорі було досить шумно. То тут, то там, блукали люди, яких допитували. Вони гуділи ніби рій, котрий от-от міг мене з'їсти. Як же добре, що я не працювала з ними напряму. Можна було хоч трохи відчути себе здоровою.