Сучасні амазонки - КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА

   - Шановні, - звернулася до дівчат Веста, але таким тоном, що всі зрозуміли, що вона щойно облила всіх, щонайменше, крижаною водою. – Хтось з вас написав анонімну записку до пані голів, що я – суцільний диктатор. Хто це зробив?

    Всі дівчата, навіть ті, які навіть не підозрювали, що так можна зробити, втягнули свої голови.

   - Брехня! – Обурилася Ра Он. – Це – не була анонімка! Я цілком чітко та читабельно написала: «Ра Он Кан».

    - То, це – ти написала анонімку? – Здивувалася Веста.

    - Зовсім – ні! Я свої зауваження підписала! Я сама - дуже витривала, але не хочу, щоб ти знущалася з інших дівчат! Мабуть, - додала Ра Он, - це була голова, якій огидне моє неукраїнське прізвище.

   - Це була пані Травень, - повідомила Веста. – Хтось ще думає також, що я є диктаторкою?

    Андромеда та Б’янка підняли руки. А тоді, за дуже довгу мить, підняла руку дівчина, що її першою Веста впіймала на списуванні. Решта – промовчала.

   - Йдіть ви всі до сраки! – Проголосила Веста. – Тобто, - вона згадала гарні манери доньки власників готелю, - йдіть до басейну, чи якщо хочете до тенісних кортів! Окрім, Ра Он!

    Всі дівчата розійшлися окрім Ра Он, Андромеди та Б’янки.

    - Я просила залишитися лише Ра Он, - повідомила Веста. – Чому тут ви?

   - В мене алергія на хлорку, - заявили дві гарні дівчини. А Роді додала, - і я не залишу Ра Он саму!

   - Невже ви думаєте, - недовірливо запитала Веста, - що я зараз битиму вашу подругу? – Дві повністю європейки кивнули. – Святі весталки! Чим я на таке заслужила?! – Обурилася панна Гроза. – Геть з моїх очей, всі троє! Хоча, ні – я піду. А ви залишайтеся. І, Ра Он, не зближайся занадто близько з ними, бо вони захочуть увести у тебе хлопця.

   - У тебе, - переполохано запитала Б’янка, - найкраща подруга увела хлопця?

   - Ні, - сумно посміхнулася Веста. – Мені не потрібно самій мати сумний досвід, щоб знати якими підступними можуть виявитися найкращі подруги.

   Вона була вже у дверях, коли Ра Он сказала:

   - Стривай, Весто.

   - Панно Весто, - розлючено розвернулася панна Гроза.

   - Панно Весто, це через тебе, твою маму, чи трьох голів нам дають неповну порцію їжі?

   - Ти про що? – Вирячилася Веста.

   Ра Он пояснила.

   - І, якщо так піде й далі, то ми заповнюватимемо свої калорії печивом з крамниці на першому поверсі. А тоді не зможемо влізти у свій одяг, а новий придбати не можемо, бо нас не випускають. Тож, твоїм готелем ходитимуть три дивні дівчини, що вдягнуті у банний рушник. На щастя, навряд у один на трьох, бо ми тоді в нього вже не вліземо.

    Решта троє на неї витріщилися, а тоді Веста розсміялася дуже дзвінким, мелодійним сміхом, який викликав величезні заздрощі у Андромеди.

   - Я тебе зрозуміла. Я запитаю у матусі. А ви будете винні мені за це послугу, - і вона вийшла з фітнес-зали.

   - Залишимося тут, чи підемо деінде? – Запитала Б’янка.

   - Я хочу знайти бібліотеку. Вона ніби знаходиться у іншому часі, чи просторі. Але там мають бути важливі книги та бухгалтерські книги сучасних амазонок.

   - Навіщо тобі бухгалтерські книги? – Вирячилася Андромеда.

   - А, я забула, що ви вдвох можете бути не в курсі справи, - кивнула Ра Он. – Коли народжується дівчинка, мати вносить певну суму на її так би мовити рахунок у амазонок. Ті роблять інвестиції, і гроші збільшуються за допомогою колективної магії. Моя мама, коли пішла від амазонок отримала достатньо грошей, щоб вони з татом розпочали справу, бо їхні родини від них відмовилися. А зараз, щось мені підказує, що зараз з грошима в амазонок справи кепські.

   - Пані Раїса Травень знається на таких речах, не хвилюйся, - спробувала заспокоїти майже подругу Андромеда.

   - Ти забуваєш, що вони приймають колективне рішення. А дві решта – абсолютно безмізкі в економіці. І, чесно кажучи, я не певна, чи Крушельницька не витрачає гроші амазонок на хабарі режисерам. Останні її фільми не були занадто прибутковими.

   - Так, - кивнула Б’янка. – Я всі її фільми дивилася, і вони дійсно не дуже прибуткові.

   - Стривай, - сказала Роді, - ти сказала, що родини твоїх батьків відмовилися від них?

   - Ну, якщо точно, то мамина. Тато тоді вже був сиротою.

   - А чому вони від неї відмовилися? – Здивувалася Андромеда, у якої були дуже чуйні родичі. Ра Он якось по-дурному посміхнулася та вказала двома вказівними пальцями на свої очі. – Через те, що твій тато має корейське коріння?! Ну, може двадцять років тому, це було трохи несподівано для них. Але зараз же вони мабуть передумали.

   - Якщо ти не расистка, то це не означає, що й інші люди такі ж. Мій брат торік зустрічався із прокуроркою, яка виявилася його двоюрідною сестрою. Так вона навіть попросила, щоб її замінили, бо вона не хотіла мати справу з нашою родиною.

   - Зустрічався з кузиною?! – Верескнула Б’янка. Роді просто була шокована.