Дружина боса - Марі Ді

Після того як я прокинулась, мені потрібно хвилини дві щоб зрозуміти де я. І коли я згадую вчорашній вечір, то мої щоки заливаються червоним кольором. Ця ніч була найпрекраснішою, Кирил був ніжним усю ніч. Але мене більше турбує, що він... сказав, що кохає мене? 

— Не нервуй,  — сонно пробурмотав Кирил.

— З чого ти взяв, що я нервую? 

— Коли ти нервуєш, ти перебираєш пальцями та закусуєш нижню губу.

— Звідки ти це все знаєш?  — здивовано запитала я.

— Я багато часу спостерігав за тобою.

— Що?!

— Давай так, іди в душ, а я поки приготовлю сніданок, потім обговоримо цю тему. В нас все одно сьогодні вихідний.

***

Коли я вийшла із душу, сніданок вже був на столі. 

— Чому не їси? — запитав Кирил?

— Я спочатку хотіла б поговорити.

— Давай. Ітак, як вже я сказав, ти мені сподобалась, як тільки ти почала в нас працювати. Тому коли потрібно було знайти фіктивну дівчину, то в мене не було ніяких сумнівів, кого я хочу бачити на цій ролі. 

— Але чому ти тоді так сильно мене образив?

— Ех... розумієш,  — зітхнув Кирил,  — я доволі холодна та беземоційна людина і якби я сказав тобі що кохаю тебе, ти могла б просто розсміятися і на цьому все. Тому коли ти мене відштовхнула, в мене була захисна реакція. Але насправді я так не думаю.

— Я навіть у своїх мріях про таке не мріяла. Я закохалася в тебе також спочатку моєї роботи, але за тобою бігали усі дівчата офісу і я не хотіла бути як усі. Тому я удавала, що мені все одно. Але це не так.

— Лера, ти ніколи, чуєш мене? Ніколи, не будеш як всі. Ти особлива,  — Кирил ніжно поцілував мене в губи та посміхнувся,  — ну а тепер снідати!

— А що буде зі шлюбом?

— Дивись, мені все ще потрібна дружина, тому я пропоную, щоб наші відносини були реальними. Ми можемо не так швидко тепер поспішати. Але якщо ти не згодна на шлюб, то ти скажи. Я все розумію! Будемо далі щось думати.

— Я хочу,  — прошепотіла я.

— Повтори,  — сказав Кирил, але я розуміла що він усе почув.

— Я хочу бути твоєю дружиною.

— Ти навіть не розумієш, що для мене означають ці слова.

— Я кохаю тебе,  — навіть я здивувалась коли ці слова вирвались, але це була правда. я кохала цього чоловіка.

— Я теж тебе кохаю, крихітко!  — сказав Кирил і поцілував мене.

Ось тепер точно можна сказати, що я найщасливіша людина у світі.

***

Минуло два тижні...

Ці два тижні я була на сьомому небі від щастя. Я була коханою Кирила, люблячою сестрою та донькою. Так, так. Вам не почулося. Нещодавно я познайомилася з Валентиною Сергіївною, мамою Кирила, і вона відразу мене прийняла як доньку. Це було так неочікувано... але так приємно. Сьогодні Кирил запросив мене до ресторану. Тому я одягаю сукню "Комбінація", підбори та закручую свої локони. Раптом руки обіймають мене за талію. Я навіть не почула як Кирил зайшов в кімнату. Він ніжно цілує мене у шию.

— Ти така красива!

— Дякую, ти теж дуже красивий!  — Кирил одягнув чорний смокінг.

— Готова?

— Так.

Ми вийшли з квартири та сіли в машину, яка довезла нас до ресторану. Дівчина провела нас у ВІП кімнатку. Побачивши моє здивування, Кирил пояснив.

— Щоб нам ніхто не заважав.

Ми зробили замовлення і сиділи чекали його. Як раптом Кирил став на одно коліно та сказав.

— Ти вийдеш за мене?