Кохання з ароматом ванілі - Аніта Русанова

Вже кілька днів я обдумую як можна відсвяткувати День народження Софійки. Давид підкинув ідею відсвяткувати його у Парижі. Це досить таки не погана ідея. Тому вже зараз я сидів і бронював квитки на завтрашній рейс, маленькій скажу що летимо відпочивати, а куди не скажу.

- Сонечко, збирай речі, завтра ми летимо на відпочинок. – Зайшовши в кімнату, повідомив Соню.

- З тобою хоч на край світу!

- Оце так заявочки, дивись, бо доведеться відкладати відпочинок. – Сказав я, ніжно цілуючи мою дівчинку.

- А куди ми летимо? – Запитала дівчина, відповідаючи на мої поцілунки.

- Це секрет, і, до речі, твоє день народження ми відсвяткуємо там.

- Я не проти. А ми хоч встигнемо на весілля моєї сестрички і твого братика?

- Так, ми повернемося за два дні до весілля.

- Чудово! – Сказала Соня, відриваючись від поцілунків. – Тоді я пішла збиратись. – Сказала Соня і зникла в гардеробній кімнаті.

Поки Соня збирала речі я вирішив зателефонувати Джонові.

- Доброго ранку! – Сказав я хлопцю, бо в Каліфорнії якраз має бути шоста ранку, а знаючи його, він має повертатися з пробіжки.

- Доброї ночі, Ростиславе!

- О, вже вивчив часові пояси? – Знущально запитав його.

- Так, спеціально для вас. – Розсміявшись, сказав Джон.

- Що там у клубі, як справи?

- Вчора впіймали того хлопця. Поліція вже завела на нього кримінальну справу. – Радісно повідомив Джон.

- Чудово! Я прилечу на початку наступного місяця, так що чекай!

- Добре. До зустрічі! – Сказав хлопець і відключився.

Справи почали налагоджуватись. Після дзвінка я пішов збирати свої речі. Виліт об одинадцятій дня, тому після збору речей ми завалились спати.