Кохання з ароматом ванілі - Аніта Русанова

Цей місяць був найприємніший за усі п’ять років. Я нарешті знайшов ту, з якою хочеться бути поруч кожну секунду. Так ми з Софією розпочали стосунки. Своїм батькам я про це ще не говорив, проте завтра ми разом про це скажемо. Бо ж завтра день народження мого братика і його заручини, про які знаю лише я. Софії я натякав про сюрприз, який їх очікує, та я не сказав який саме, бо це не моя таємниця.

Завтра мала б бути перевірка у кав’ярні, проте я домовився аби її перенесли на сьогодні. На мене ще так ніхто не дивився як вони, бо ж зазвичай люди просять про відстрочку перевірки, а я навпаки. Тому сьогодні прибуде санепідемстанція, пожежна безпека, я маю бути готовим. Хоча, мені немає про що хвилюватись. Маша дуже відповідально до всього підійшла і в практичному плані і в плані документації.

До речі, Соні я розказав хто така Маша і як ми з нею познайомились. Виявляється, Соня весь час ревнувала мене до Маші, бо думала що вона моя колишня. Та коли вона почула що ми з однієї університетської групи, розсміялася і назвала себе дурненькою. Я б хотів щоб ця дурненька жила зі мною, але вона наполягає на тому аби наші стосунки розвивалися не надто стрімко. Хоча, що в цьому поганого, що я хочу жити разом з дівчиною, яку всім серцем кохаю. Так, так, кохаю. Це я зрозумів тоді, коли побачив квіти від Ельдара із запискою. Ну що ж, якщо вона так хоче, хай буде так, я не наполягаю, нехай тільки буде зі мною разом.

Після перевірки, яка пройшла успішно, мені чомусь закортіло передивитися папери кав’ярні. Першим на очі мені потрапив контракт про співпрацю з Софією.

- Абраменко... О так-так, зустрічаюсь із Софією вже місяць, а до сьогоднішнього дня не знав її прізвища. Хмм.. Щось воно мені здається знайомим… Невже? Невже вона донька дядька Марка та тітки Олесі?! Оце так сюрприз! – Звернувся я сам до себе.

Колись наші батьки дуже тісно дружили, та з моєю появою та появою Софії дружба відійшла на другий план. Я навіть не знаю чи наші батьки ще спілкуються. Треба буде якось запитати. Хоча завтра вони мають бути у повному складі, от тоді і подивлюсь на них.

Оце так приємна несподіванка в кінці дня!