Аурельська Академія. Таємниця Чорного Гримуару - Мілена Фокс

Темрява пручалася, намагалася вирватися назовні, але Артефакт стримував її, поглинаючи темну енергію. Ми об’єднали всі наші сили, щоб протистояти цьому опору, і поступово книга почала втрачати свою силу. Чорний Гримуар затремтів, його сторінки запалали червоно-блакиним полум’ям, що випромінювалося від Артефакту Світла.

— Ще трохи, — прошепотів Рейгар, тримаючи потік магії стабільним.

І ось, коли ми промовили фінальні слова ритуалу, Гримуар вибухнув у спалаху темної енергії. Вибух був такої сили, що на мить перед очима стало темно. Я не встояла і впала, боляче вдарившись плечем. Рейгар встиг відкрити портал, щоб перенести вибух у підвимір. Він зробив це в останню мить, але навіть так вибухова хвиля була настільки потужною, що вдарила по стінах підземелля.

— З тобою все гаразд, — занепокоєно промовив Рейгар, допомігши мені підвестися.

— Так, я в нормі. Трохи забилася, але все в порядку. А ти як? — обійняла Рейгара, що стирав піт з чола.

— Я теж в нормі.

— Нам вдалося, — видихнула я.

— Так, — сказав Рейгар, пригортаючи мене до себе.

— Коли дим від вибуху трохи розсіявся, ми озирнулися навколо. Все начебто було гаразд. Підійшла ближче до Печатки та по спині прокотилася цівка холодного поту.

— Печатка, — прохрипіла я та вказала рукою на фрагмент Печатки, що не світився. Частина ліній ніби стерлася і це було не надто добре.

— Печатка тріснула, — промовив Рейгар. — Треба повідомити ректора та інших.

Коли Іріан зайшов в залу, то його обличчя було напружене та зосереджене. Ми розповіли все, що відбулося тут під час ритуалу знищення.

— Це погано, що Печатка пошкоджена, — зітхнув Іріан, — та ще й Артефакт Світла вигорів, тепер у мене додалося турбот.

Ну що мої любі, історія Рейгара та Айрі майже закінчена, попереду нас чекає епілог. Опублікую його опівночі 6.11.

Дякую всім, хто читав, коментував та додавав книгу до бібліотеки. Мене неймовірно тішила та надихала ваша підтримка ❤️☺️