Злочинна союзниця - імператриця? - Аліна Скінтей

Вона лежала поруч із ним, його рука все ще ніжно тримала її, але в серці росло відчуття провини. Їй здавалось, що її душа не може зберегти це тепле і справжнє відчуття, адже вона ж прибула до його палацу із єдиною ціллю - викрасти артефакти. І зараз кожна мить, проведена з ним, ставала більшим і більшим тягарем.

І навіть якби Вальдестріс відмовилася б від своїх намірів — магічна угода не дозволяла їй цього зробити. Вона не могла повернути час назад. І Даріас би їй цього не подарував.

Ледь чутно, її губи прошепотіли у темряві:

— Що я роблю, Естаре?

Його обійми стали м’якшими, наче він чував її роздуми, але навіть у цьому спокої вона не могла знайти втіхи. Бо для того, щоб залишитися з ним, вона мала б зрадити саму себе. І цей внутрішній конфлікт, ці дві частини її - одна, що прагне залишитися в його обіймах, і інша, що усвідомлює, чому насправді тут опинилася - вони почали розривати її зсередини.

"Ти переміг, Естаре! Виграв! Почуття до тебе - це лише частина великої гри, в якій я ніколи не мала шансів виграти..."