Проклята наречена і таємниці Пагорбів - Олена Гриб

– Айріс!

Вона не відреагувала. Стояла нерухомо під щільною вуаллю, стискала тонкі пальці, обтягнуті білими рукавичками…

– Айріс!

Та що з нею таке? Чим Фабіан їй погрожував? Як зміг домогтися беззаперечної покірності?!

Служитель упустив товсту книгу в металевій палітурці собі на ногу. З балкона долинуло хмикання, і А Лі впевнився: король там. Спостерігає за всім здалеку. Смикає за ниточки як злий ляльковод у тому фільмі жахів, що демонстрували навесні, а потім заборонили через політичне підґрунтя.

– Обережніше, юначе, – несхвально шикнула на А Лі стара з міської ради, чию болонку він ледь не затоптав. – Тут люди.

Служитель припинив шипіти, зібрав аркуші, що випали, і пошкутильгав до вівтаря, часом поглядаючи вгору – не вбік ликів святих, а на прикритий фіранками балкон.

Книжка зі стукотом лягла на оксамитове покривало з довгою бахромою. Трохи закликів до порядку – і зазвучала мірна промова служителя, що намагався і дотриматись гідного тону, і перекричати шушукання аудиторії. Це триватиме кілька хвилин, а потім до вівтаря вийде наречений і простягне нареченій руку…

Де він, до речі? Джи Лін Рі мав би вже з’явитися в полі зору. Чи він наважиться піти проти волі Фабіана? Це було б чудово.

А Лі зробив останній ривок і вирвався на передній план. Уважно озирнувся, знаючи: хвилювання може зіграти злий жарт. Князь десь поруч, чекає свого моменту… Щоб підкоритися чи боротися?

У Джі Лін Рі багато прихильників. Вони не такі вправні, як невідомий шеф (або шеф підпорядковується князю – у цей огидне столітя безмежного зрадництва можливо все), але маленьку колотнечу влаштують за милу душу. А там під шумок і влада зміниться.

Або не зміниться.

– Наречена? Де наречена? – Служитель підсліпувато мружився і погано орієнтувався в натовпі. – Сюди, будь ласка. Наречений? Де наречений?

Ноги самі зробили вирішальний крок.

– Я згоден взяти за дружину Айріс Міллс! – голосно вигукнув А Лі. – Чуєте? Я хочу одружитися з проклятою нареченою! Добровільно! Без примусу! Я одружуся з нею! Прямо зараз!

«І це мої останні слова», – майнуло в голові.

Хоч би все сталося швидко… Нахабу наздожене прокляття чи Фабіан. Що краще?

А Лі штовхнули в стіну і притиснули до холодного каменю.

– Це все дуже цікаво, А Лі Шине, але до чого тут моє весілля? – гаркнув дядько Спритник, нависаючи як скеля. – У тебе є совість? Я й так уже посміховисько!

– А наречена?..

– Твоя надто горда, щоб прийти сюди, а моя хоче скоріше стати дружиною, бо матір’ю вона вже стала. Зникни, дурне теля!

Вперше в житті А Лі скорився образливому наказу зі сльозами щастя на очах.