Не повертай мене - Джулія Рейвен

Та йоб твою за ногу. Що в біса відбувається?

— Попрошу ознайомитися з документами та звільнити Яна та Нікіту Баженових під підписку про невиїзд, — анітрохи не зніяковівши від жесту слідчого продовжив адвокат.

— Насмілюсь нагадати, що я можу відмовити в такому проханні через пізній візит, — обличчя слідчого розпливлося в зловтішній усмішці. 

— Можете, але не робитимете цього. У вас є справи і важливіші, — адвокат кивнув у бік Віктора, — я заплющу очі на вашу делікатну проблемку, а Ви, у свою чергу, на пізній час роботи.

Стиснувши зуби від злості та безсилля, слідчий віддав короткий наказ варті відвести нас із Ніком до його кабінету. 

Брат допоміг мені піднятися, і ми за кілька метрів подолали відстань до потрібного приміщення. Ми мовчали, не промовивши навіть звуку, поки слідчий підписував потрібні папери, боячись злякати удачу, яка так вчасно відвідала нас.

— З вами приємно мати справу, — простяг руку адвокат вусатому слідчому, — всього найкращого. До зустрічі.

— І вам не хворіти.

— Ян, Нікіта, ви йдете зі мною, — повідомив наш захисник, — я відвезу вас додому.

Ми з братом, як два віслюки на аркані, мовчки пішли за чоловіком. Не знаємо, хто він і звідки взявся, але не послухатись його зараз було найвищою дурістю. Ми швидко перетнули відділення поліції і опинилися на вулиці. Густа серпнева ніч відразу огорнула нас вологим теплом. У повітрі пахло мокрим асфальтом. Мабуть, був дощ.

— Сідайте в машину, — скомандував адвокат, коли ми підійшли до чорного БМВ.

Почергово з Ніком плюхнулися на заднє сидіння і мало не закричали від радості, що ми врятовані. 

— Сука! — я голосно засміявся, поки адвокат залишився на вулиці розмовляти телефоном. — Вийшло. Нік, нам вдалося втекти.

— Це неймовірно, — підтримав мене брат, голосніше сміючись, — я й досі не вірю.

— Ну що, хлопчики, добре провели час? — приємний жіночий голос з місця водія змусив нас подавитися сміхом і витріщитися вперед. Я інстинктивно сіпнувся до дверцят, але мене відразу ж зупинили:

— Заспокойтесь, вам не варто мене боятися. Я допомогла вам на прохання Емми. Я її тітка.