Прозові твори - Федькович Юрій
Поручника Федьковича ми, жовніри, зараз сильне полюбили. Бо був він дуже людяний офіцер, з рядовими жовнірами обходився, як рідний брат. А хоть був він на муштрі острий, то до кари нікого не приводив, лишень соромив словами...
А що вже по муштрі, бувало, до нас добрий був - любо згадати! Ото не раз збере нас наш лейтенант навкруг себе та каже наших народних пісень співати або аркана танцювати...
Раз якось... приносить під пахою кілька книжок - дає мені одну, а решту кільком унтер-офіцерам, що були неписьменні. Моя книжка - се був буквар. З неї я невдовзі таки добре підучився. Будучи письменним, я опісля став фельдфеблем,- а се лишень через Федьковичів буквар» («Буковина», 1896, № 128, с. 4).
Про автентичність імен у творі «Кобзар і жовняри» свідчать Федьковичеві листи. Так, весною 1864 р. він повідомляв Д. Танячкевича, що прийшов з війська хворий М. Дучак, що йому (Федьковичу) надіслали свої вітання Хрестик, Павлинчук, Тевтул, Салагор та інші «камраття».
ОПРИШОК
Вперше надруковано в журн. «Правда», 1867, № 1, с. 5-7.
Автограф невідомий.
Подається за вид.: Писання, т. 2, с. 169-176.
БЕЗТАЛАННЕ ЗАКОХАННЯ
Вперше надруковано в журн. «Правда», 1867, № 4, с. 30-32.
Автограф невідомий.
Подається за вид.: Писання, т. 2, с. 177-183.
ЖОВНЯРКА
Вперше надруковано у «Буковинському календарі на рік 1888». Чернівці, 1887, с. 61-68.
Автограф (з пропуском у середній частині) зберігається в ІЛ, ф. 58, № 460.
Подається за вид.: Писання, т. 2, с. 219-229.
_____________
ПОЯСНЕННЯ СЛІВ
Аби́х - аби я; якби я
Абши́т - відставка, звільнення від військової служби
Авди́тор - прокурор військово-польового суду
Аді́ть - дивіться
Алеу́та - музичний інструмент
Арнау́т - найманий солдат-албанець
Арога́нція - зухвалість, нечемність
Арти́кул - параграф
Арца́ба - бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс (варцаб)
Арше́ник - отрута
Асентеру́нок - рекрутський набір
Афте́мний - пекельний
Ба́діка - старший брат; дядько
Бамбу́рити - сильно вдаряти, бити
Ба́нно - сумно, тужно
Ба́ночка - австрійська монета (гульден)
Банува́ти - сумувати
Ба́рда - сокира
Ба́юр - шнурок, очкур
Бербени́ця - діжечка, барило
Беса́ги - сакви
Бефе́ль - військове навчання, муштра; наказ
Беци́рк - повітовий уряд
Би́лє - бадилля
Би́нда - стрічка
Бігме́ - їй-богу
Бізува́ти - могти
Бла́нений - обшитий хутром, смушками
Блі́ти - блеяти (про овець)
Бо́дня - дерев’яна низька діжка з кришкою
Бока́ч - косогір
Боржій, бо́рше - швидше
Бринду́шка - назва ранньої весняної квітки
Брич - бритва
Вайльо́! - вигук розпачу (у значенні «лишенько!», «горе!»)
Ва́ре - слово для підсилення запитання
Вару́нок - умова
Ва́р'ят - божевільний
Вата́жний - старший, головний
Ва́терка (ва́тра, ватра́к) - вогник (вогнище)
Вербеци́рка - військовий прийомний пункт
Виби́ваний - розкішно оздоблений; інкрустований
Визни́на - в’ялена осетрина
Вило́ги - військові відзнаки на комірі
Витяка́ти - вистачати
Ви́цимбрувати - закріпити яму колодязя зрубом (цямринням)
Ві́дав (ві́дай) - видно, мабуть
Віди́й - лютий, злий
Відпра́ва - увільнення (з війська, з роботи); церковне богослужіння
Відь - мабуть, певно; адже
Ві́ля - вілла
Ві́но - придане
Віншува́ти - вітати (переважно у новорічне свято або під час весілля)
Ві́рбіль - барабанний дріб
Воска́рка - ворожка
Встріть - назустріч
Ву́йко - дядько по матері; в гуцулів також - назва ведмедя
Вчини́тися - опинитися
Вшак - адже
Габа́ - хвиля
Гадя́рка - змія
Га́зда - господар
Га́йта - повія
Га́чі (га́ча) - штани (штанина)
Га́шечка - гадюка
Гвер - гвинтівка
Гема́йний - рядовий (жовнір)
Гі́я - метушня, натовп
Гліт - ряд, шеренга
