Макбет - Вільям Шекспір

10 - За повір’ям, відьми обертаються на щурів, тільки безхвостих.

11 - Гламіський тан - спадковий титул Макбета. В Шотландії зберігся донині замок Гламіс. Щодо Кавдорського танства, то його в Шотландії не було.

12 - Кемберленд - графство в північній Англії, було лоном шотландських королів. Спадкоємець престолу ставав принцом Кемберлендським. У давній Шотландії королів обирали, але обов’язково з королівського роду. Макбет належав до нього, і проголошення Малкольма принцом Кемберлендським перекреслювало його надії отримати корону законним шляхом після смерті Дункана.

13 - ...голе немовля на крилах вітру… - Неясний образ, який по-різному тлумачиться коментаторами. Можливо, це алегорія невинної жертви.

14 - Мається на увазі перегонний куб алхіміків.

15 - Легендарний давньоримський царевич Секст Тарквіній збезчестив свою гостю Лукрецію, і та заподіяла собі смерть. Див. поему «Лукреція».

16 - Англійські коментатори Д. Вілсон і К. М’юїр вбачають у цьому пасажі натяк на злободенну справу священика-єзуїта Генрі Гарнета, який підтримував і надихав учасників Порохової змови, котрі хотіли висадити в повітря парламент разом з королем Яковом І. На суді Гарнет заявив, що «молився за успіх великої акції, пов’язаної зі справою католиків», але в той же час твердив, що це не стосувалося Порохової змови.

17 - Горгона (гр. міф.) - жінка-потвора зі зміями замість волосся; обертала на камінь усіх, хто на неї дивився.

18 - Скон - абатство і коронаційний замок шотландських королів на північ від Перта, столиці Шотландії до другої половини XV ст.

19 - Колмекіл (Kolmes-hill) - острів біля західного узбережжя Шотландії, на якому була усипальниця шотландських королів X-ХI ст.

20 - Як розповідає Плутарх у «Порівняльних життєписах», один єгипетський віщун сказав Антонію: «Твій демон (інакше, «геній», «дух, що оберігає людину») боїться демона Цезаря і, будучи сміливим і високим, коли він сам, стає боязким і нерішучим, коли наближається до цього демона».

21 - За повір’ям, привида бачить лише той, до кого він з’явився.

22 - Гірканія, в давнину країна на південь від Каспійського моря, славилась тиграми.

23 - Більшість шекспірознавців вважає, що ця сцена є пізнішою вставкою, написаною Т. Мідлтоном.

24 - Ахерон (гр. міф.) - ріка мертвих у підземному царстві.

25 - В давнину вірили, що з місяця спливає отруйна піна (virus lunare), яка краплями падає на землю.

26 - Мається на увазі англійський король Едвард Сповідник (1042-1066).

27 - Нортемберленд - графство на півночі Англії, біля шотландського кордону. Тут ідеться про старого графа Нортемберлендського і його сина Сіварда.

28 - Гарпії (гр. міф.) - богині вихору, потворні істоти з пташиним тілом і жіночим лицем.

29 - Численні деталі з «кухні відьом» збігаються з наведеними в книзі Р. Скотта «Викриття мистецтва відьом» (1584) та в інших демонологічних виданнях того часу. Але чимало Шекспір міг узяти і з поширених тоді народних повір’їв.

30 - Перший привид у шоломі (в оригіналі: «голова в шоломі» - an Armed Head).- Це голова самого Макбета, яку зітне Макдуф, і звідси застереження цього привида: «Макбет, Макдуфа уникай».

31 - Другий привид - закривавлене дитя.- Це Макдуф, який не був народжений, а вийнятий з розрізаного лона матері.

32 - Третій привид - дитя з короною на чолі і гілкою в руці.- Це Малкольм, солдати якого підуть на приступ замку Макбета, замаскувавшись гілками з Бірнамського лісу (і таким чином на Дунсінан «зрушить ліс Бірнамський»).

33 - Вважалося, що Стюарти, династія шотландських королів, походять з роду Банко. Останній з них у процесії - Яків VI, він же й англійський король Яків I, який тримає в руках дзеркало, де відбиваються тіні майбутніх королів династії Стюартів.

34 - Подвійні держави - емблеми коронації шотландськими й англійськими королями. Хто коронувався англійським королем, ставав також королем Ірландії, на що вказують потрійні берла.

35 - Шотландцям, життєвий уклад яких відзначався спартанською суворістю, англійці здавалися ласолюбами.

36 - Сейтони були спадковими зброєносцями шотландських королів.

37 - Керни - легка ірландська піхота.

38 - Подібною смертю покінчили, програвши вирішальні битви, кілька героїв римської історії - Катон Утічський, Марк Брут, Марк Антоній та інші.

39 - Малкольм Канмор був королем Шотландії з 1057 по 1093 р.