Нові коментарі

21 березня 2025 17:30
Книга про те, як контролювати себе і свої бажання. Дізналася, чому ми робимо те, що робимо, і як стати сильнішою.
Сила волі - Келлі Макгонігал

23 лютого 2025 15:54
«Доктор Сон» Стівена Кінга — це не просто продовження класичного роману «Сяйво», а й глибоке дослідження теми відродження, внутрішніх травм та
Доктор Сон - Стівен Кінг

15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою

3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Казочка про золотого півника - Жиленко Ірина

Аннотація до бестселера - Казочка про золотого півника - Жиленко Ірина
Всі твори автора ⟹ Жиленко Ірина
Всі твори автора ⟹ Жиленко Ірина
Читаємо онлайн Казочка про золотого півника - Жиленко Ірина
А нам до чудес не звикать.
Послухайте віршик правдивий.
Із брунечки, замість листка,
розвинувся липовий Півник.
Жартун був отой чарівник,
що скоїв таке нерозумне.
Дивився той Півничок сумно
на наш галасливий курник.
Його піднімали на сміх
усі — і листочки, і кури.
А він кукурікать не міг,
сидів на гіллячці понуро.
Так солодко усміхалась
до нього руда лисиця!
Облизувалась, зітхала:
— Зелений ще! Не годиться…—
На осінь пожовкла липка.
А Півник позолотів.
Закукурікав хрипко
і з гілки злетів…
І жив би у курнику,
дзьобав би пшоно і манку,
кричав би "кукуріку!"
мені щосвітанку.
Та якось, коли в політ
летіли над ним лелеки,—
подався і він услід,
у вирій далекий.
Я знаю: йому там добре!
Там пальми. І какаду.
А я все дивлюсь на обрій.
А я його все ще жду…
Послухайте віршик правдивий.
Із брунечки, замість листка,
розвинувся липовий Півник.
Жартун був отой чарівник,
що скоїв таке нерозумне.
Дивився той Півничок сумно
на наш галасливий курник.
Його піднімали на сміх
усі — і листочки, і кури.
А він кукурікать не міг,
сидів на гіллячці понуро.
Так солодко усміхалась
до нього руда лисиця!
Облизувалась, зітхала:
— Зелений ще! Не годиться…—
На осінь пожовкла липка.
А Півник позолотів.
Закукурікав хрипко
і з гілки злетів…
І жив би у курнику,
дзьобав би пшоно і манку,
кричав би "кукуріку!"
мені щосвітанку.
Та якось, коли в політ
летіли над ним лелеки,—
подався і він услід,
у вирій далекий.
Я знаю: йому там добре!
Там пальми. І какаду.
А я все дивлюсь на обрій.
А я його все ще жду…
Відгуки про книгу Казочка про золотого півника - Жиленко Ірина (0)